Крайниченко Володимир Гаврилович | Енциклопедія Сучасної України
Beta-версія

Крайниченко Володимир Гаврилович


Крайниченко Володимир Гаврилович

КРАЙНИЧЕ́НКО Володимир Гаврилович (06. 08. 1925, с. Верхнє, нині у складі м. Лисичанськ Луган. обл. – 02. 05. 1964, Харків) – режисер, актор, педагог. Засл. діяч мист-в УРСР (1960). Учасник 2-ї світ. вій­ни. Бойові нагороди. Закін. Хар­ків. театр. ін-т (1952; викл. М. Кру­шельницький), де й викладав 1957–64 актор. і режисер. майстерність. Водночас від 1952 – у Харків. укр. драм. театрі ім. Т. Шевченка: від 1963 – гол. реж. Зняв фільм «Мандрівка в молодість» (у спів­авт., 1957). Працював у всіх сценіч. жанрах, розвивав реаліст., зокрема нар.-ге­роїчні традиції укр. нац. театру. Реж. манері К. притаманні само­бутність, тонкий психологізм, масштабність, яскрава театраль­ність, філос. значущість, поетич­ність; його вистави були наповнені щирістю почуттів, пориван­ням до прекрасного. Проводив репетиції в імпровізац. спосіб. У ролях виявляв гостру характерність у поєднанні з пластич. багатством і глибиною думки.

Вистави: «Лимерівна» (1952, роль Кар­па), «Повія» (1952, 1954, роль Довб­ні) Панаса Мирного, «Назар Сто­до­ля» Т. Шевченка (1953), «Перша вес­на» Галини Ніколаєвої (1955), «Коли цвіте акація» М. Винникова (1957), «В шукан­ні радості» В. Розова (1958), «Кров люд­ська – не водиця» за М. Стельмахом (1959), «Дуенья» Р. Шерідана (1960), «Гайдамаки» за Т. Шевченком (1961), «Щедрий вечір» В. Блажека, «Страш­ні­ше ворога» Д. Аля, Л. Ракова (обидві – 1962), «Двоє на гойдалках» В. Ґібсона (1963), «Марина» М. Зарудного (1964).

Ролі: Василь Плахотня («Тиха українська ніч» Є. Купченка), Міліціонер («День народження» М. Печенізького), Іван Грамофонов («Мій друг» М. По­­го­­діна).

Статтю оновлено: 2014