Крайній Петро Якович - Енциклопедія Сучасної України
Beta-версія
Крайній Петро Якович

КРА́ЙНІЙ Петро Якович (1902, м. Верхнє, нині Кіровогр. обл. – ?) – хімік. Д-р тех. н. Закін. Одес. хім.-тех­нол. ін-т (1930). Працював на До­нец. содовому з-ді (1919–25); від 1929 – в Одес. політех. ін-ті: до 1941 – асист. каф. неорган. і ана­літ. хімії, доц. каф. технологій неорган. речовин, 1944–55 – зав. каф. теор. основ хімії, водночас 1944–45 – голова місц. ком-ту Ін-ту (проводив роботу з його відновлення та збирання кадрів), від 1946 – заст. дир. з наук. роботи. Під час 2-ї світ. війни залиш. у місті для підпіл. роботи, був н. с. хім. групи артилер. упр. Примор. армії і керував одним із цехів з-ду з вироб-ва боєприпасів (пляшок із запалювал. сумішшю, капсулів-детонаторів для гранат та мін тощо), після завершення оборони Одеси евакуйов. на урал. оборонні з-ди, де керував контрол.-випробувал. роботами та удосконаленням вироб-ва вибух. речовин. Доктор. дис. присвяч. кінетиці процесу карбонізації у вироб-ві соди, наук. праці – питанням кінетики хім. реакцій та виготовленню ви­бух. речовин. Перебував постій. консультантом на 20-ти хім. з-дах, зокрема з питань впровадження нової техніки.

Літ.: История Одесского политехнического в очерках. О., 2003.

В. І. Бондар, Є. В. Шабанов

Стаття оновлена: 2014