Гранична схильність до споживання - Енциклопедія Сучасної України
Beta-версія
Гранична схильність до споживання

ГРАНИ́ЧНА СХИ́ЛЬНІСТЬ ДО СПОЖИВА́ННЯ – частка приросту витрат на споживання, зіставлена з додатковою одиницею наявного доходу. Передається формулою MPS = ΔC/ΔYd, де MPS – Г. с. д. с.; ΔC – приріст витрат на споживання; ΔYd – приріст наяв. доходу. Це поняття відображає інтерпретацію британ. економістом Дж.-М. Кейнсом поведінки споживача. Він наголошував на тому, що домашнє госп-во навряд чи змінить своє споживання внаслідок коливань відсотк. ставки на 1–2 відсотк. пункти. На його думку, споживання С – функція від поточ. наяв. доходу Yd: С=С(Yd). Залежність споживання від абсолют. величини поточ. наявного доходу Дж.-М. Кейнс сформулював у вигляді осн. психол. закону, згідно з яким люди схильні, як правило, збільшувати своє споживання із зростанням доходу, але меншою мірою, ніж зростають доходи. Г. с. д. с. є параметром, що виражає суб’єктивні (психол.) переваги щодо розподілу доходу на споживання і заощадження. За допомогою цього показника прогнозується динаміка споживчих витрат залежно від можливих змін наявного доходу.

С. І. Киреєв

Стаття оновлена: 2006