Крайнов Дмитро Олександрович - Енциклопедія Сучасної України
Beta-версія
Крайнов Дмитро Олександрович

КРАЙНО́В Дмитро Олександрович (Край­нов Дмитрий Александрович; 30. 09. 1904, с. Івашево Владимир. губ., Росія – 08. 11. 1998, Москва) – російський археолог. Д-р істор. н. (1969). Навч. у духов. уч-щі та г-зії, закін. Моск. ун-т (1929), муз. уч-ще (1937). У 1929–30 – дир. філії «Олександрів. слобода», 1931–35 – учений секр., від 1935 – ст. н. с. Держ. істор. музею (Москва). Влітку 1941 вступив до нар. опол­­чення, восени того ж року потрапив у полон. Утік з ув’язнен­ня, деякий час проживав на оку­пов. тер., після звільнення мобілізов. до рад. армії. У травні 1944 за сфабриков. доносом заарешт. і засудж. до розстрілу, заміненого на 10 р. таборів. 1951 звільнений. 1954–56 – н. с. Углиц. краєзн. музею (Ярослав. обл., РФ); від 1956 – Ін-ту археології РАН (Москва); водночас від 1976 – голова археол. секції Мін-ва куль­тури РРФСР. У Криму 1933–40 відкрив і дослідив багатошарові печерні стоянки Таш-Аір І, За­­міль-Коба І, ІІ; 1940 виявив, 1957 розкопав Бахчисарай. мустьєр. стоянку. Розробив періодизацію післяпалеоліт. культур Криму. Також вивчав фатьянів. культуру.

Пр.: Пещерная стоянка Замиль-Коба № 1 (в Крыму) // Тр. Гос. истор. музея СССР. Москва, 1938. Вып. 8; Пещерная стоянка Таш-Аир как основа периодизации послепалеолитических куль­тур Крыма // Мат. и исследования по археологии СССР. Москва, 1960. № 91; Раскопки Бахчисарайской мустьерс­кой стоянки в 1957 г. // Краткие сообщения о докладах и полевых исследованиях Ин-та истории материал. куль­туры АН СССР. Москва; Ленинград, 1960. Вып. 73; Древнейшая история Волго-Окского междуречья. Фатьянов­ская культура ІІ тысячелетия до н. э. Москва, 1972; Фатьяновская культура // Археология СССР. Эпоха бронзы лесной полосы СССР. Москва, 1987.

Літ.: Список работ Д. А. Крайнова // Археология­ СССР. Эпоха бронзы лесной полосы СССР. Москва, 1987; Кос­тылева Е. Л., Уткин А. В., Энговато­ва А. В. К столетию Дмитрия Алексан­дровича Крайнова // Рос. археология. 2005. № 1.

Н. Н. Колесникова

Стаття оновлена: 2014