Грановський Яків Йосипович - Енциклопедія Сучасної України
Beta-версія
Грановський Яків Йосипович

ГРАНО́ВСЬКИЙ Яків Йосипович (27. 09. 1931, м. Новоукраїнка Кіровогр. обл.) – фізик. Д-р фіз.-мат. н. (1973), проф. (1975). Закін. Казах. ун-т (Алма-Ата, 1953). Працював 1957–69 в Ін-ті ядер. фізики АН Казах. РСР (Алма-Ата); 1969– 93 – у Донец. ун-ті: від 1973 – проф., 1978–88 – зав. каф. експерим. фізики; 1993–2002 – у Щецін. ун-ті (Польща). Від 2002 – пров. н. с. Ін-ту фізики гірн. процесів НАНУ (Донецьк). Наук. дослідж. стосуються питань квант. теорії поля і фізики елементар. частинок.

Пр.: Дисперсионная теория взаимодействия элементарных частиц. Тарту, 1966; Динамическая теория симметрии адронов. Кяярику, 1966; Мультипольное разложение лэмбовского сдвига // ЯФ. 1972. Т. 12, № 2; Когерентное представление функций Грина и магнетизм свободных электронов // УФЖ. 1974. № 19 (співавт.); Квадратичная алгебра Ур-я Шредингера // ЖЭТФ. 1991. Т. 99, № 2; The microscopic theory of phase transitions // Reports on Mathematical Physics. 1999. Vol. 43, № 3.

В. В. Вороніна

Стаття оновлена: 2006