Гранодіорит - Енциклопедія Сучасної України
Beta-версія
Гранодіорит

ГРАНОДІОРИ́Т – повнокристалічна гірська порода, проміжна за мінеральним складом між гранітом і кварцовим діоритом. На 65–90 % Г. складений плагіоклазами (андезин, рідше олігоклаз), калієвим польовим шпатом, кварцом, роговою обманкою, біотитом, інколи піроксеном. Акцесорні: апатит, сфен, рідше циркон та ін., рудний – магнетит. Порівняно з гранітом має більш осн. плагіоклаз (An30–50) при кількості кольор. мінералів до 25 %. Структура гіпідіоморфнозерниста. Різкий ксеноморфізм кварцу щодо плагіоклазу. Колір Г. сірий з зеленкуватим або рожевим відтінками. Різновиди: авгіт-роговообманковий, авгітовий, біотит-роговообманковий, біотит-роговообманково-авгітовий, біотитовий, гіперсен-біотитовий, роговообманковий, піроксен-роговообманковий. За структур. і текстур. ознаками розрізняють Г. порфіровидні, рівномірно-, крупно-, середньо- та дрібнозернисті, аплітові, пегматоїдні, міаролові, масивні, гнейсовидні, смугасті, п’ятнисті. Г. є глибинним аналогом дациту. Серед. хім. склад за Р. Делі (%): SiO2 – 65,01; Al2O3 – 16,81; Na2O – 6,00; CaO – 3,34; N2O – 1,39; FeO – 1,26; MgO – 1,08; TiO2 – 0,57; H2O – 0,50; Fe2O3 – 0,28; P2O5 – 0,03; MnO – сліди. Щільність 2650 кг/м3; модуль Юнга 5,8–7,6 Па; коефіцієнт Пуассона 0,2–0,31; міцність на стиснення 100–300 МПа. Г. утворюють типові інтрузивні тіла (батоліти, штоки, лаколіти) разом з діоритами та гранітами давніх докембрій. щитів і плит, складчастих поясів і зон тектоно-магматич. активізації. В Україні Г. найбільш поширені в межах УЩ, видобуваються як облицювал., буд. та бутовий камінь в числен. кар’єрах Житомир., Київ., Черкас., Вінн., Кіровогр., Дніпропетр., Запоріз. та Донец. областей.

А. Я. Радзивілл

Стаття оновлена: 2006