Граціанський Олексій Миколайович - Енциклопедія Сучасної України
Beta-версія
Граціанський Олексій Миколайович

ГРАЦІА́НСЬКИЙ Олексій Миколайович (20. 03. 1905, м. Бердичів, нині Житомир. обл. – 20. 01. 1987, Київ) – льотчик-випробувач. Брат М. Граціанського. Герой Рад. Союзу (1957). Держ. нагороди СРСР. Канд. геогр. н. Закін. Київ. політех. ін-т (1926), Харків. авіац. школу цивіл. повітр. флоту (1928). Працював у КБ К. Калініна (Харків), брав участь у проектуванні літаків К-2, -4, -5, -7, був провід. конструктором літака К-3. У 1931 спроектував і побудував на Харків. авіац. з-ді двоміс. навч.-тренувал. літак «Омега» (здобув першу премію на всесоюз. конкурсі). 1934–40 – льотчик поляр. авіації (забезпечував проходження суден Пн. мор. шляхом, роботу поляр. експедицій); 1940–58 – льотчик-випробувач; 1958–68 – заст. ген. конструктора – нач. льотно-випробувал. комплексу, від 1968 – співроб. відділу тех. інформації КБ О. Антонова (Київ). За роки льот. роботи освоїв 49 типів літаків. Автор кн. «Уроки Севера» (Ленинград, 1979).

Літ.: Випробувач, полярник, учений: Про Граціанського – льотчика-випробувача, полярника і вченого // Уряд. кур’єр. 2005, 18 лют.

П. Д. Пиріг

Стаття оновлена: 2006