Грачов Микола Васильович - Енциклопедія Сучасної України
Beta-версія
Грачов Микола Васильович

ГРАЧО́В Микола Васильович (29. 12. 1905(11. 01. 1906), С.-Петербург – 26. 07. 1987, Київ) – режисер науково-популярного кіно. Чл. СКін УРСР (1957). Засл. діяч мист-в УРСР (1951). Закін. Вищі курси мистецтвознавства при Ленінгр. ін-ті історії мист-в (1930). Працював на Київ. кіностудії наук.-популяр. фільмів (1942–73). Створив стрічки: «У пісках Середньої Азії» (1942, співавт.; премія Мкф, Венеція, 1946), «Догляд за плодоносним садом» (1943), «Наше серце», «Гасіння пожеж» (обидві – 1944), «Вони бачать знову» (1947; диплом Мкф, Карлови Вари, 1948), «Кругла стеблина» (1947), «Оптична пересадка рогівки», «Каменерізна машина» (обидві – 1948), «Тканинна терапія» (1949), «Досягнення сільськогосподарської науки» (1950), «Як уберегтися від захворювань» (1953), «Слідами невидимих ворогів» (1955), «Механізація і електрифікація тваринництва» (1959), «Про пил і пилинки» (1961), «До таємниць довголіття» (1962), «Портрет хірурга» (1964; премія ім. М. Ломоносова АН СРСР, 1965), «Клітини багатоклітинного організму» (1967), «Від двох до семи» (1968), «Краснополянський бурторозплідник» (1969), «Матерям світу» (1970), «Сила, що керує світами» (1973). Фільми Г. кін. 40–50-х рр. зламали стереотип просвітян., наук.-популяр. кіно, зосередивши увагу на людині, суб’єкті наук. пошуку, спрограмувавши таким чином орієнтування на нові жанри та стилістику.

С. В. Тримбач

Стаття оновлена: 2006