Грачов Олег Валерійович - Енциклопедія Сучасної України
Beta-версія
Грачов Олег Валерійович

ГРАЧО́В Олег Валерійович (24. 07. 1923, с. Черемишни, нині Тульської обл., РФ) – живописець. Чл. НСХУ (1963). Учасник 2-ї світ. війни. Закін. Сімфероп. художнє уч-ще (1949; викл. С. Владимиров, М. Щеглов). Учасник обл., респ., всесоюз., зарубіж. мист. виставок від 1955. Персон. – у Севастополі (1966), Москві (1970, 1978), Сімферополі (1983, 2003). Автор темат. картин, пейзажів, портретів. Г. використовує узагальненість форми, декоративність кольор. співвідношень, надаючи худож. образам символічності, планетарності світу природи. Роботи зберігаються у Сімфероп. та Севастоп. ХМ.

Тв.: «Обсерваторія у горах» (1964), «Автопортрет» (1966), «Пересохлий потік» (1967), «Бензоколонка» (1972), «Художник і модель» (1976), «Три музиканти» (1977), триптих «Пам’яті друзів мого дитинства, які не стали дорослими», «Подорож до моря» (обидва – 1980), «Гора Демерджі» (1981), «Каньйон», «Чоловік зі зброєю» (обидва – 1982), «Пейзаж Криму» (2000).

Літ.: Олег Грачев: Каталог выставки. Сф., 1983.

Р. Д. Бащенко

Стаття оновлена: 2006