Грачов Олег Олексійович - Енциклопедія Сучасної України
Beta-версія
Грачов Олег Олексійович

ГРАЧО́В Олег Олексійович (27. 08. 1950, м. Брест, Білорусь) – політичний діяч, фахівець у галузі механіки та наукознавства. Нар. депутат України (1998–2002, 2002–06). Канд. тех. н. (1984). Закін. Брест. інж.-буд. ін-т (1972), де й працював 1972–82 (з перервами). 1982–88 – в Ін-ті механіки АН УРСР; 1988–91 – в Ін-ті математики АН УРСР; від 1991 – у Центрі досліджень наук.-тех. потенціалу та історії науки НАНУ (усі – Київ): від 1997 – зав. відділу проблем діяльності та стратегії розвитку НАНУ. 1993–2001 – 1-й секр. Київ. міського, водночас 1993–95 – 1-й секр. Київ. обл. ком-тів КПУ. Чл. (від 1993), чл. Президії (1993–2005), секр. (2000–03) ЦК КПУ. У ВР України – 1998– 2002 та 2002–06 – чл. фракції КПУ; 1998–2002 – чл. Ком-ту з питань науки і освіти, 2002–05 – 1-й заст., 2005–06 – голова Ком-ту у закордон. справах. Осн. наук. дослідж.: механіка твердого деформованого тіла, засади розвитку науки в Україні та світі.

Пр.: Устойчивость ребристых оболочек вращения. К., 1987 (співавт.); Академія наук України. К., 1993 (співавт.); Національна академія наук України: Проблеми розвитку та входження у європейський науковий простір. К., 2007 (співавт.).

А. І. Шушківський

Стаття оновлена: 2006