Крайнюков Олексій Омелянович - Енциклопедія Сучасної України
Beta-версія
Крайнюков Олексій Омелянович

КРАЙНЮКО́В Олексій Омелянович (18. 03. 1927, станиця Новодонецька, ни­ні Краснодар. краю, РФ) – живописець, графік. Засл. художник Респ. Абхазія (Грузія, 1967). Учасник 2-ї світ. війни. Бойові нагороди. Закін. Одес. художнє уч-ще (1950-і рр.; викл. І. Безпа­лов, І. Гурський, Г. Крижевсь­кий). Мешкає у м. Ґудаута (Респ. Абхазія). Учасник всесоюз. та респ. виставок від 1958. Персон. – у Сухумі (1988). Автор темат. кар­тин, портретів, пейзажів (зокре­ма на укр. тематику). Окремі ро­боти зберігаються у Будинку-му­зеї ім. Д. Ґуліа (м. Сухумі, Грузія), Шевченків. нац. заповіднику (м. Канів Черкас. обл.).

Тв.: «Абхазькі перегони» (1960), «На Дніпрі» (1966), «Корова з телям» (1967), «Д. Ґуліа на могилі Т. Шев­ченка» (1967; 1974), «Шевченко побли­зу Канева» (1968), «Н. Курченко» (1971), «Шевчен­ківський край» (1974), «Д. Ґуліа серед довгожителів» (1976), «Народ­ний поет Абхазії Б. Шинкуба» (1977), «Льотчик-випробовувач М. Попович» (1981), «Ко­місар 233-го винищувального авіаполку А. Руденко» (1983).

Літ.: Крайнюков Алексей Емельянович: Каталог. Сухуми, 1988.

С. В. Латанський

Статтю оновлено: 2014