Гребінка Леонід Євгенович - Енциклопедія Сучасної України
Beta-версія
Гребінка Леонід Євгенович

ГРЕБІ́НКА Леонід Євгенович (1909, с. Мар’янівка, нині Гребінків. р-ну Полтав. обл. – 14. 04. 1942, м. Саратов, РФ) – поет і перекладач. Онук по братові Є. Гребінки. 1923–33 жив у Києві, кілька років перебував у дитбудинку, оскільки батьки рано померли. Навч. у Київ. ІНО. Працював від 1929 коректором, фейлетоністом і ред. у видавн. закладах (зокрема г. «Пролетарська правда», ж. «За індустріалізацію та колективізацію»). Рятуючись від ймовір. репресій, 1933 переїхав до Москви (працював коректором у г. «Рабочая Москва» і «Советское искусство», влітку – у г. «Курортные известия», Ялта). Навч. у Літ. ін-ті (Москва, 1939–41). 24 червня 1941 заарешт. за укр. «націоналізм» і «намір здійснити терорист. акт проти рад. кер-ва». Засудж. до розстрілу, пізніше вирок замінено на 10 р. ув’язнення, помер у в’язниці. Віршувати почав від 12-ти років. Друкувався від 1925 (ж. «Життя й революція», «Червоний шлях» та ін.). Поезії Г. – переважно інтимна й пейзажна лірика, що вирізняється свіжістю образів; іноді автор вдавався до сатири й іронії (цикли «Перебої серця» і «З кривих усмішок», вірш «Проблема “вічності”»). Поезії 1926–28, вміщені у зб. «Радість чорноземна» (К., 1930), пізніші публікації в періодиці офіціозна критика визнала ідеологічно шкідливими, після чого вірші Г. перестали друкувати. З його творів 1937–41 віднайдено лише цикл «Кримські вірші» (опубл. 1983), що засвідчив зрілу поет. майстерність і тонку спостережливість; а також непересічні переклади трагедії «Гамлет» В. Шекспіра, «Слова про похід Ігорів», 1-го розділу «Євгенія Онєгіна» і трьох віршів О. Пушкіна (опубл. 1975–84). Рукописи Г., вилучені під час арешту, знищені слідчими органами. Найповніше видання спадщини Г. – зб. «Радість чорноземна» (К., 1990) з передмовою І. Дзюби «Вертається із забуття».

Літ.: Ажнюк М. Незнаний український «Гамлет» // Всесвіт. 1971. № 12; Доценко Р. Відкритий вдруге // Вітчизна. 1976. № 4; Доценко Р., Москаленко М. Про Л. Гребінку // Дніпро. 1982. № 5; Драч І., Доценко Р. Нетлінне слово поезії // Поезія. 1983. № 2; Білокінь А. Націоналіст Леонід Гребінка // Літ. Полтавщина. 1993. № 10; Юрченко В. Поет, що повернувся із забуття // Свобода. Нью-Йорк, 1994, 12 квіт.; Доценко Р. «За Вкраїну його замучили колись...» // Нові дні. Торонто, 1995. № 7; Його ж. На шляху до України без українців // Кур’єр Кривбасу. 1995. № 35.

Р. І. Доценко

Стаття оновлена: 2006