Гребінництво - Енциклопедія Сучасної України
Beta-версія
Гребінництво

ГРЕБІ́ННИЦТВО – галузь оброблення рогу, один з давніх промислів в Україні. Виникнення Г. пов’язане з вироб-вом рогових порохівниць для козац. стану, гребінців для населення. На Полтавщині їх виготовляли від 17 ст. у с. Хомутець (нині Миргород. р-ну Полтав. обл.). В. Василенко стверджує, що Г. функціонувало у 18 ст. в осередках: Хомутець, Баришівка (нині смт Київ. обл.), Шумське (нині село Ромен. р-ну Сум. обл.). Постачали сировину й збували вироби щетинники (торгівці-ходівники) Рашівки (нині село Гадяц. р-ну Полтав. обл.). Після 1861 промисел Г. набув розвитку. Провідний осередок Г. – Хомутець. На поч. 19 ст. тут було 12 ремісників, на 1885 – 201, 1900 – 147, 1922 – 352. Миргород. пов. земство відкрило зразк. майстерню рогового вироб-ва. Від серед. 19 ст. Г. займалися у Груні Зіньків. пов., пізніше – Гадяц. і Прилуц. пов. Полтав. губ. 1923 засн. т-во «Гребінець» у Хомутці (196 майстрів), згодом – артіль «Наша праця», де виробляли гребінці, сюрчки, ґудзики, мундштуки. У 17–18 ст. рогові порохівниці оздоблювали ліній. та рослин. візерунками, написами (збереглися дві, зроблені 1724 і 1731 І. Дружиненком). Гребінці діляться на «одборні» (найкращі, великих розмірів) і «кінцеві». На виставках у 19–20 ст. експонувалися гребінці С. Даценка (1846, нагорода 7 крб сріблом) з Роменщини, В. Карабанова (1896, бронз. медаль), С. Леня, Г. Линника, Андріана, Г. і К. Куликів, Є. Дерев’яненка. Зразки Г. представлено у Миргород. і Полтав. краєзнав. музеях.

Літ.: Гребінництво в селі Груні у Полтавщині // Мат. до укр.-рус. етнольогії. Л., 1905. Т. 6.

В. М. Ханко

Стаття оновлена: 2006