Гревцов Микола Олександрович - Енциклопедія Сучасної України
Beta-версія
Гревцов Микола Олександрович

ГРЕВЦО́В Микола Олександрович (28. 12. 1920, Харків – 17. 03. 2000, Донецьк, похов. у Харкові) – письменник. Чл. НСПУ (1961). Учасник 2-ї світ. війни. Бойові нагороди. Закін. Харків. театр. ін-т (1951), Вищі літ. курси при Літ. ін-ті у Москві (1967). Працював інспектором театрів, заст. дир. театру в Харкові (1951–53); зав. відділу культури та побуту г. «Социалистический Донбасс» (1953–58); гол. ред. (1959–65), заст. гол. ред. (1967–72) альманаху «Донбасс»; зав. редакції худож. літ-ри однойменного вид-ва (1972–84). Як прозаїк дебютував 1950. Автор зб. оповідань «Синие глаза» (1959), «Юность не повторится» (1960), «Конец романа» (1962); п’єс «Чтобы звезда не гасла» (1956; співавт.), «Ценою жизни» (1960); повістей «Первый шаг» (1971), «Время свершений» (1985). У романі «Третьего не дано» (1980; доопрац. вид. – 1990) простежується прагнення письменника осмислити морал. причини трагіч. колізій 2-ї світ. війни. Для прози Г. властиві реалістичність, психологізм, драматизм зображуваного, динамічність сюжету. Усі зазначені твори опубл. у Донецьку.

Літ.: Куклис Г. Зрелость // Лит. Россия. 1984, 13 янв.

Є. М. Волошко

Стаття оновлена: 2006