Крайовий виділ - Енциклопедія Сучасної України
Beta-версія
Крайовий виділ

КРАЙОВИ́Й ВИ́ДІЛ – виконавчий і керівний орган Галицького крайового сейму. Діяв на підставі Крайового статуту для Галичини. Складався з 6-ти чл., їхніх заст. і канцелярії. Чл. К. в. обирав сейм – 3-х від курій та 3-х від повного складу (кожен очолював певний департамент). Вони на постій. основі проживали у Львові та отримували грош. винагороду. До ком­­петенції К. в. належали: орг-ція роботи сейму, право законодав. ініціативи, представлення ухвал сейму до цісар. санкції, упр. майном, крайовими ресурсами та фундаціями, контроль за діяльністю повіт. і громад. рад. Засідання відбувалися двічі на тиждень під головуванням маршалка, який входив до його складу як 7-й член, але не брав участі у голосуванні, окрім випадків рівності голосів. Формування К. в. відбувалося без урахування нац. фактора, тому укра­­їнці в кращому випадку були представлені одним чл. і одним заступником. Сеймовою вибор. реформою 1914 передбачено збільшення чисельності К. в. до 8-ми чл., при цьому українцям гарантувалося 2 місця.

Літ.: S. Grodziski. Sejm Krajowy ga­­licyjski 1861–1914. Т. 1–2. Warszawa, 1993; Ukraińskie tradycje parlamentarne ХІХ–ХХ wiek. Kraków, 2006.

О. Г. Аркуша

Стаття оновлена: 2014