Грекул Ісаак Дем’янович - Енциклопедія Сучасної України
Beta-версія
Грекул Ісаак Дем’янович

ГРЕ́КУЛ Ісаак Дем’янович (30. 05. 1906, с. Лунга, нині Молдова – 20. 06. 1992, Київ) – письменник і літературознавець. Чл. СП СРСР (1956), СПУ (1967). Учасник 2-ї світ. війни. Бойові нагороди. Закін. Укр. комуніст. ін-т журналістики у Харкові (1934). Від 1956 – на видавн. роботі. Від 1928 виступав у періодиці як поет, прозаїк, нарисовець і критик. Писав молд., укр. та рос. мовами. Осн. літературознавчі праці присвяч. творчості молд. і рум. письменників, зокрема А. Доніча, К. Стаматі; укр.-молд. і рос.-молд. сусп., культур. та літ. зв’язкам.

Пр.: Фабулеле луй А. Донич. 1956; Константин Стамати. 1957; Страницы дружбы (Молдаво-русские литературные связи). 1958 (співавт.); Лумина вине де ла Москова. 1960; Свет приходит из Москвы. 1960; Александру Донич. 1966 (співавт.); Слово о дружбе. 1976; Дин юрешул веций. 1981 (усі – Кишинів).

Т. І. Березюк

Стаття оновлена: 2006