Гречаний Сергій Павлович - Енциклопедія Сучасної України
Beta-версія
Гречаний Сергій Павлович

ГРЕЧА́НИЙ Сергій Павлович (12. 12. 1949, Ворошиловград, нині Луганськ – 03. 12. 2000, там само) – художник-монументаліст, живописець і графік. Чл. НСХУ (1988). Закін. Луган. художнє уч-ще (1968), Харків. худож.-пром. ін-т (1976; викл. Є. Биков, А. Константинопольський, Б. Косарев, О. Хмельницький). Від 1977 працював на Ворошиловгр. худож.-вироб. комбінаті; 1979–85 – викл. Ворошиловгр. худож. уч-ща. Учасник обл., всеукр. та всесоюз. мист. виставок від 1978. Перевагу віддавав урбаніст. темі. Творчі роботи відзначаються емоційністю, майстерною композицією, свіжістю задуму і загостреною виразністю ритміч. вирішення.

Тв.: цикл розписів «Література. Історія. Наука» (1983), «Людина-творець» (1985), «Енергія» (1987; усі – у Луган. обл. наук. б-ці); цикл. вітражів – «Пізнання» (1989); розпис – «Джерело» (1986, Школа профспілок, Луганськ), «Пізнання» (1988, Луган. аграр. ун-т); мозаїка «Дж. Бруно» (1987, Дім творчості у Седневі); живопис – «На висоті», «Вагончики» (обидва – 1979), «Початок» (1986), «Двоє» (1987), «Молодість» (1988); цикл «Нові будинки» (1978–87).

О. А. В’ячеславова

Стаття оновлена: 2006