Гречаник Ігор Вікторович - Енциклопедія Сучасної України
Beta-версія
Гречаник Ігор Вікторович

ГРЕЧА́НИК Ігор Вікторович (10. 08. 1960, Київ) – скульптор. Син В. Гречаника. Чл. НСХУ (1989). Закін. Київ. худож. ін-т (1984; викл. М. Вронський, В. Чепелик). Засн. Твор. об’єдн. «Золоті ворота» (1997). Учасник всеукр. та міжнар. мист. виставок від 1983. Персон. – у Києві (1995), Маґдебурзі (Німеччина, 2001), Москві (2002). Від 1984 – на твор. роботі. У творчості поєднано фантаст. світ міфів із традиціями символізму; образи сучасності постають крізь призму світосприйняття древ. міфів Сходу і Заходу. Роботи виконано у сучас. стилі на основі антич. пластики. Скульптури Г. – стрімкі, з рельєф. текстурою, напруженою формою; вражають динамічністю, грацією, силою енергет. заряду.

Тв.: погруддя учасника ліквідації аварії на ЧАЕС В. Кибенка (1987); «Північний вітер», «Готика» (обидва – 1989), «Лицар» (1992), «Дух воїна» (1994), «Орел» (1995), «Ізіда», «Анубіс», «Себек», «Ахіллес» (усі – 1997), «Афіна» (1998), «Фенікс» (1999), «Амазонка», «Янгол» (обидва – 2000), «Народження Венери» (2002), «Три грації», «Райське дерево», «Юпітер» (усі – 2003), «Крила Скіфського часу», «Єва», «Хатхор», «Інана», «Спокуса», «Дух Лева», «Дерево Всесвіту» (усі – 2004); декор.-парк. скульптури – «Соловей-розбійник» (Суми, 1985), «Дракон» (Хмельницький, 1986), «Три грації» (Київ, 2003); монументи – «Шахтар» (м. Марганець Дніпроп. обл., 1989), «Козак» (м. Ананьїв Одес. обл., 1990), пам’ят. знак на честь дружби Києва та Москви (Київ, 2001); цикли – «Готика» (кін. 1980-х рр.), «Анімалістичний» (від серед. 1990-х рр.), «Пластика міфу» (1990-і рр.), «Богині кохання» (2004).

Літ.: Лисенко Л. Одіссея української скульптури // Сучасність. 1994. № 2; Лагутенко О. Камінь та бронза промовляють // ДТ. 1997, 29 берез.; Сидор-Гібелинда О. Міста і бронзи Ігоря Гречаника // Президент. вісн. 2000, 17–23 лип.; Лінія бронзи // ГУ. 2002, 11 верес.; Igor Grechanyk. Sculpture. К., 2003; Ігор Гречаник. Скульптура: Календар. К., 2005.

В. М. Прядко

Стаття оновлена: 2006