Гречанінов Олександр Тихонович - Енциклопедія Сучасної України
Beta-версія
Гречанінов Олександр Тихонович

ГРЕЧАНІ́НОВ Олександр Тихонович (Гречанинов Александр Тихонович; 13(25). 10. 1864, Москва – 04. 01. 1956, Нью-Йорк) – російський композитор, піаніст, педагог. Навч. у Моск. (1881–90; кл. фортепіано В. Сафонова) і С.-Петербур. (1890–93; кл. композиції М. Римського-Корсакова, кл. теорії А. Аренського, Г. Лароша) консерваторіях. Від 1896 – проф. Муз.-драм. уч-ща Моск. філармоній. т-ва. Від 1922 – у Парижі. 1929 разом з Н. Кошиць здійснили концертне турне містами США. Від 1939 мешкав у США. У творчості наслідував деякі традиції рос. муз. класики 19 ст., відчутний вплив П. Чайковського та М. Римського-Корсакова. Окремим творам властивий вплив модерністів (зокрема К. Дебюссі), що однак не затушовувало індивід. стилю Г., тісно пов’язаного з нар. пісен. творчістю. Г. – визнаний авторитет у галузі церк. музики, автор літургій св. Іоана Златоуста (1897, 1902), «Всеношна», «Страсна Седмиця» та ін. Автор кн. «Моя музыкальная жизнь» (Париж, 1935), виданої також англ. мовою (Нью-Йорк, 1952).

Тв.: музика до театр. вистав – «Цар Федір Іоанович» (1898), «Смерть Іоана Грозного» (1899) О. Толстого, «Снігуронька» О. Островського (1900); опери – «Добриня Никитич» (1903), «Сестра Беатріса» за М. Метерлінком (1912), «Одруження» за М. Гоголем (1950); опери для дітей – «Ялинчин сон» (1911), «Мишачий дім» (1921), «Кіт, півень і лисиця» (1924); обробки укр. нар. пісень для жін. квартету або хору (1918); хор. твори для фортепіано, скрипки, віолончелі.

Літ.: Паисов Ю. И. А. Гречанинов. Жизнь и творчество. Москва, 2004.

Ю. О. Беззубенко, С. О. Плахотнюк

Стаття оновлена: 2006