Григоревський Митрофан Семенович - Енциклопедія Сучасної України
Beta-версія
Григоревський Митрофан Семенович

ГРИГОРЕ́ВСЬКИЙ Митрофан Семенович (03(15). 06. 1872, Грайворон. пов. Курс. губ., Росія – після 1917) – педагог. Закін. Київ. духовну академію (1895). Від 1896 викладав історію в Архангел. духов. семінарії (Росія). 1909–13 – дир. Глухів. учител. ін-ту (нині Сум. обл.), при якому 1910 відкрив пед. музей; водночас 1912–13 – гол. ред. «Ежегодника Глуховского учительского института», де опублікував низку статей. В Ін-ті Г. розширив об’єм навч. курсів, увів нові предмети: краєзнавство, тригонометрію, космографію. Від 1913 – дир. нар. уч-щ у Нижньогород. губ. (Росія). Автор праць «Ставропигиальный первоклассный Соловецкий монастырь» (1897), «Николаевский карельский монастырь» (1898; обидві – Архангельськ), «Учение святых отцов и учителей церкви I–IV веков о браке» // «Странник», 1898; магістер. дис. «Учение святого Иоанна Златоуста о браке» (Архангельск, 1903); посібників з пед. теорії та практики «Наглядное обучение» (К., 1912) та «Училищеведение» («Ежегодник Глухов. учител. ин-та. Год второй», К., 1913), в якому зокрема підняв питання самоосвіти вчителя як осн. складової оволодіння пед. майстерністю, а також проблеми орг-ції пед. діяльності.

М. П. Гурець, Л. В. Задорожна

Стаття оновлена: 2006