Григоренко Анатолій Кирилович - Енциклопедія Сучасної України
Beta-версія
Григоренко Анатолій Кирилович

ГРИГОРЕ́НКО Анатолій Кирилович (05. 06. 1937, с. Плоске Решетилів. р-ну Полтав. обл. – 02. 04. 2001, Київ, похов. у рідному селі) – письменник і публіцист. Чл. НСПУ (1993). Закін. Київ. ун-т (1966). Працював 1965–73 зав. відділу, відп. секр. ж. «Знання та праця»; 1973–81 – наук. та ст. ред. щорічника «Наука і культура»; 1981–84 – ред. літ.-драм. редакції Держтелерадіо; 1984–85 – позаштат. кор. г. «Радянська освіта»; 1985–95 – ст. ред. вид-ва «Радянський письменник»; 1999–2001 – літ. ред. г. «Педагогічні кадри» Нац. пед. ун-ту (Київ). Автор нарисів про художників М. та С. Божіїв, Д. Захарченка, композитора Л. Ревуцького, акад. О. Давидова, письменників О. Ґріна, Я. Гашека, М. Гоголя, І. Кочергу та ін. Створив сценарій докум. фільму про Остапа Вишню (1972). Співавтор наук.-фантаст. роману «Запізнілий цвіт валінурії» (1990), автор поет. зб. «Тінь Перуна» (1992) та «Во храм душі» (2004; усі – Київ). Для творчості Г. властиві глибина філос. думки, чуттєве сприймання світу, вболівання за долю рідної землі і свого народу, тонкий ліризм, яскрава образність. Поет. довершеністю відзначаються сонети Г.

Г. В. Бережна

Стаття оновлена: 2006