Григор’єв Василь Романович - Енциклопедія Сучасної України
Beta-версія
Григор’єв Василь Романович

ГРИГО́Р’ЄВ Василь Романович (25. 08. 1925, м. Катеринослав, нині Дніпропетровськ) – живописець. Мист-ву навч. самотужки. Учасник 2-ї світ. війни. Закін. Дніпроп. ін-т інженерів транспорту (1953). Від кін. 1950-х рр. до кін. 1990-х рр. працював інж.-будівельником на підпр-вах Мін-ва оборони у різних регіонах СРСР. Мист. діяльність розпочав 1973. Учасник мист. виставок. Персон. – у Києві (1999, 2003), Дніпропетровську (1998, 2004). Автор реаліст. пейзажів Соловец. о-вів, Далекого Сходу, України; природа у Г. символічна: це знак вічності та божествен. краси. У кольорі художник стриманий, природний. Для творчості характерне типово народне, цілісне світобачення: події подано як спомин про минувшину. Твори козац. тематики утворили серію «На Вкраїні милій». При ретел. прописці деталей Г. в олій. картинах зберігає узагальненість та епічність образів.

Тв.: «Поворот річки» (1987), «Вартові козаки» (1990), «Чумаки» (1993), «Причастя козаків», «Узимку», «Чайки на Дніпрі», «Проводжання» (усі – 1995), «До війська» (1997), «Роз’їзд біля переправи» (1998).

Літ.: Чабан М. Мрійник із пензлем // Зоря. 1999, 3 квіт.; Пушкарьов А. Василь Григор’єв // Нар. мист-во. 2003. № 1–2; Годенко-Наконечна О. Україна мила. Художник Василь Григор’єв // ОМ. 2003. № 3.

О. П. Годенко-Наконечна

Стаття оновлена: 2006