Григор’єв Ігор Павлович - Енциклопедія Сучасної України
Beta-версія
Григор’єв Ігор Павлович

ГРИГО́Р’ЄВ Ігор Павлович (04. 01. 1934, Харків – 24. 01. 1977, Київ) – живописець. Чл. СХУ (1962). Закін. Київ. худож. ін-т (1959; викл. С. Григор’єв), творчі майстерні АМ СРСР у Києві (1965). Учасник худож. виставок від 1957. Осн. роботи – у галузях станк. живопису та книжк. ілюстрації. Майстер темат. картини.

Тв.: живопис – «На Ельбі. 1945 рік» (1957), «Веймарська весна» (1958), «У парку» (1960), «Надія» (1961), «Сусід», «Ранок», «У метро» (усі – 1962), «Привиди реваншу», «Скульптор О. Косткевич» (обидва – 1963), «У кафе» (1964), «Прогулянка. Валя і Валентин», «Сусідній двір. Швидка допомога» (обидва – 1965), «Юнак» (1966), «Хлопчаки» (1967), «Гітарист» (1968), «У міському парку. Ветеран», «Скульптор Н. Дерегус» (обидва – 1969), «Художниця Н. Левчишина» (1970), «Принципове питання», «Команда фехтувальників», «Спортсмен і тренер» (усі – 1971), «Осінь» (1972), «У той час мені було 10 років» (1974), «Будівництво», «Третя зміна», «Мистецтвознавець А. Ревенко», «Вечір» (усі – 1975), «Марафонець», «Дільничий лікар», «Земляні роботи», «Легенда київського футболу» (усі – 1976), «Захоплена людина (Скульптор Ю. Рубан)» (1976); графіка – «Жінка», «Хлопчик» (обидва – 1964), «Комахи», «Галя», «Молода жінка», «Чоловік у зеленій сорочці», «Більярд», «Міф», «Фантазія», «Переляканий птах», «Сон риби» (усі – 1968), «Куховар В. Родосенко», «Чоловічий портрет», «Старий», «Шофер С. Величко», «Розливання бетону», «Монтажники» (усі – 1973), «Д. Фіщенко», «Легенда київського футболу» (обидва – 1976); серії – «Чорнобильська АЕС» (1973), «Гурзуф» (1975); іл. до кн. К. Ушинського «Вітер і сонце» (К., 1961).

Літ.: Ігор Григор’єв: Каталог виставки творів. К., 1982; Ігор Григор’єв: Альбом. К., 1987.

Л. М. Гутник

Статтю оновлено: 2006