Григор’єв Петро Якович - Енциклопедія Сучасної України
Beta-версія
Григор’єв Петро Якович

ГРИГО́Р’ЄВ Петро Якович (Григорьев Петр Яковлевич; 16. 10. 1924, с-ще Нижньо-Ірчинське, нині Свердлов. обл., РФ) – російський терапевт-гастроентеролог. Д-р мед. н. (1966), проф. (1967). Засл. діяч н. РФ (1984). Учасник 2-ї світ. війни. Держ. та бойові нагороди. Закін. Хабаров. мед. ін-т (РФ, 1949). Працював лікарем; зав. каф. факультет. терапії, водночас – проректором з навч. і наук. роботи, згодом – ректором Благовєщен. (РФ, 1961–75), зав. однойм. каф. Терноп. (1975–76) мед. ін-тів; від 1976 – у Рос. мед. ун-ті (Москва), де організував ф-т удосконалення лікарів і працював його першим деканом, очолював каф. терапії, від 1983 – зав. каф. гастроентерології. Розробляє методи діагностики та лікування інфекц. захворювань шлунк.-кишк. тракту.

Пр.: Практическое пособие по внутренним болезням. Благовещенск, 1970; Диагностика и лечение болезней органов пищеварения. С.-Петербург, 1997 (співавт.); Клиническая гастроэнтерология. Москва, 1998 (співавт.); Краткое формулярное руководство по гастроэтерологии. Москва, 2004; Роль цитокинов в патогенезе заболеваний желудка и двенадцатиперстной кишки, ассоциированных с инфекцией Helicobacter pylori и вопросы терапии // Практикующий врач. 2004. № 2.

Є. М. Стародуб

Стаття оновлена: 2006