Григорів Михайло Семенович - Енциклопедія Сучасної України
Beta-версія
Григорів Михайло Семенович

ГРИГО́РІВ Михайло Семенович (05. 06. 1947, с. Лісний Хлібичин Коломий. р-ну Станіслав., нині Івано-Фр. обл. – 03. 01. 2016, Київ) – поет і перекладач. Чл. НСПУ (1991). Літ. премія ім. П. Тичини (1994). Навч. у Київ. ун-ті (1966–69), закін. Латв. ун-т (Риґа, 1975). Від 1994 – ст. ред. у т-ві «Україна», від 2000 – референт НСПУ, від 2004 – гол. ред. г. «Вісник Чорнобиля». Перекладає твори латв. поетів та прозаїків, опубліковано: «Кольорові казки» І. Зієдоніса (1988), «Сон у тисячу дзвонів» П. Зірнітіса, «Саджайте троянди в прокляту землю!» Е. Веверіса (обидві – 1989), «Арифметика» О. Вацієтіса (1990; усі – Київ). Для поезії Г. притаманні ускладненість образ. системи, сміливість експресії, герметизм, асоціат. і метафор. насиченість.

Тв.: Вези мене, конику. 1991; Спорудження храму. 1992; Сади Марії. 1997; усі – Київ.

Літ.: Москаленко М. До феномену Михайла Григоріва // Світовид. 1995. № 3; Каплюк Г. Архетипи поетичного світу Михайла Григоріва // Буковин. журн. 2003. № 3–4.

М. Н. Москаленко

Стаття оновлена: 2016