Григорій - Енциклопедія Сучасної України
Beta-версія
Григорій

ГРИГО́РІЙ (Яцковський Гаврило Юліанович; 13(25). 07. 1866, Поділ. губ. – 09. 03. 1932, м. Свердловськ, нині Єкатеринбург, РФ) – церковний діяч РПЦ. Закін. Київ. духовну академію зі ступ. канд. богослов’я (1894). Від 1888 – послушник Києво-Печер. лаври. У серпні 1890 постриж. у чернецтво, висвяч. на ієродиякона, згодом ієромонах, викл. Олександрів. духов. уч-ща в Осетії. Від 1895 – викл., від 1897 – ректор Томської, згодом Тифліс. (нині Тбілісі), від 1901 – Рязан. духов. семінарії. У листопаді 1908 хіротонізов. на єпископа Козловського, вікарія Тамбов. єпархії. 1912–17 – єпископ Бакинський, вікарій Грузин. єпархії. Від 1917 – єпископ, від 1922 – архієпископ Єкатеринбурзький та Ірбітський (згодом Свердловський та Уральський). У серпні 1922 заарешт., засудж. до 5 р. ув’язнення, звільн. 1925. У грудні 1925 організував нову церк. течію («григоріан. розкол»), мав сан митрополита. Митрополитом Сергієм (Страгородським) позбавлений права священнослужителя.

Т. Л. Жавжарова

Стаття оновлена: 2006