Григорович Іван - Енциклопедія Сучасної України
Beta-версія
Григорович Іван

ГРИГОРО́ВИЧ Іван (псевд. – Яницький; 1876, с. Гнильче, нині Бережан. р-ну Терноп. обл. – 03. 04. 1937, Львів) – співак (тенор), педагог. Гри на скрипці навч. в І. Барановського, вокал. освіту здобув приватно в О. Баронча у Львові (1896). Виступав у Бережанах як співак, скрипаль і диригент. 1895–1900, 1907–12 – актор театру т-ва «Руська бесіда», 1900–05 – Львів. опери; 1912–34 – викл. гри на скрипці у школах в м-ку Красне (нині місто Буського р-ну Львів. обл.) та Львові. Виступав також на опер. сценах Кракова (1899, 1900, 1905), Заґреба (1901), Белґрада (1903). У складі театру т-ва «Руська бесіда» гастролював майже в усіх великих і малих містах Галичини. У концертах пропагував укр. нар. пісню та романси М. Лисенка, О. Нижанківського, В. Матюка та ін. Став прототипом образу Степана Гірняка в повісті «Огні горять» М. Яцківа.

Партії: Петро, Писар, Іван («Наталка Полтавка», «Різдвяна ніч», «Чорноморці» М. Лисенка), Іван («Катерина» М. Аркаса), Андрій («Запорожець за Дунаєм» С. Гулака-Артемовського), Степан («Підгіряни» М. Вербицького), Якве («Весілля при ліхтарях» Ж. Оффенбаха), Барінкай («Циганський барон» Й. Штраусса), Йонтек («Галька» С. Монюшка).

Літ.: Медведик П. Золотий голос // Вільне життя. 1977, 12 січ.

І. М. Лисенко

Стаття оновлена: 2006