Григурко Іван Сергійович - Енциклопедія Сучасної України
Beta-версія
Григурко Іван Сергійович

ГРИГУ́РКО Іван Сергійович (15. 02. 1942, с. Волярка Красноокнян. р-ну Одес. обл. – 21. 08. 1982, Миколаїв) – письменник і журналіст. Чл. СПУ (1973). Виховувався у дит. будинку. Закін. Одес. ун-т (1969). Працював журналістом у херсон. обл. г. «Ленінський прапор», «Наддніпрянська правда». Друкувався від 1959. Зображував психологію різних соц. та профес. прошарків укр. Півдня – студентів, селян, корабелів, журналістів; створював складні й непересічні образи молодих людей, яким притаманні духов. максималізм, прагнення твор. самореалізації, визначеність етич. цінностей. Продовжуючи традиції укр. прози, показував долю людини через її соц.-духов. справи. Використовував ліричні форми оповіді; майстер настроєвого пейзажу. Розвивав жанри соц.-психол. («Канал», К., 1973; перекладено кількома мовами) та інтелектуал.-психол. («Червона риба», К., 1984) романів. Автор повістей «Роса», «Путина», «Гавертій».

Тв.: Роса: Повісті. О., 1976; Далекі села: Роман. К., 1978; Ватерлінія: Роман. К., 1982.

Літ.: Загребельний П. Григурко відчиняє двері // ЛУ. 1973, 25 берез.; Жулинський М. Вагомість форми і змісту: Про роман «Канал» // Дніпро. 1973. № 8; Голобородько Я. Лідер сімдесятників (проза Івана Григурка) // УМЛШ. 2005. № 4.

Я. Ю. Голобородько

Стаття оновлена: 2006