Гриднєв Віталій Никифорович - Енциклопедія Сучасної України
Beta-версія
Гриднєв Віталій Никифорович

ГРИ́ДНЄВ Віталій Никифорович (25. 07 (07. 08). 1908, с. Уварово, нині місто Тамбов. обл., РФ – 20. 06. 1990, Київ) – металофізик. Батько Н. Гриднєвої. Д-р тех. н. (1947), проф. (1948), акад. АН УРСР (1967). Засл. діяч н. і т. УРСР (1982). Держ. премії УРСР у галузі н. і т. (1974, 1981). Держ. премія СРСР у галузі н. і т. (1986). Премія ім. К. Синельникова АН УРСР (1988). Держ. нагороди СРСР. Закін. Пн.-Кавказ. металург. ін-т (м. Новочеркаськ, РФ; 1930). Працював 1930–41 у Дніпроп. металург. ін-ті; 1941–45 – доц. Магнітогор. гірн.-металург. ін-ту (РФ) та нач. н.-д. терміч. лаб. Магнітогор. металург. комбінату; 1945–55 – у Київ. політех. ін-ті: 1948–55 – зав. каф. терміч. обробки металів, 1952–55 – ректор. Від 1955 – в Ін-ті металофізики АН УРСР (Київ): 1955–85 – дир., 1955–87 – зав. термофіз. відділу (від 1966 – відділ фіз. основ міцності, від 1974 – відділ фізики міцності, від 1981 – відділ фізики швидкіс. термозміцнення сталей і сплавів), від 1987 – радник дирекції; водночас 1957–61– голова Відділ. фіз.-мат. н. АН УРСР та 1970–82 – акад.-секр. Відділ. фізики і астрономії АН УРСР. Створив наук. школу з фізики фазових перетворень в нерівноваж. умовах. Досліджував метастабільні стани в металіч. матеріалах, які утворюються при фазових та структур. перетвореннях. Запропонував комплекс досконалих методів фіз. експерименту, за допомогою яких одержав фундам. результати з механізму фазових перетворень при великих швидкостях нагрівання сталей та тугоплав. матеріалів, розробив технол. процеси якісно нового рівня, які знайшли широке застосування у пром-сті. Відкритий ним ефект стабілізації критич. точки перетвор. перліту при підвищ. швидкості нагріву увійшов до наук. літ-ри під назвою «ефект Гриднєва»; відкриттям є встановлення факту зворотності мартенсит. перетворення у залізовуглецевих сплавах. 1979–85 – гол. ред. ж. «Металофізика».

Пр.: Растворимость углерода в a-железе // ЖТФ. 1946. Т. 16, вып. 8; Строение стыка ферритного зерна // Тр. Ин-та черной металлургии. 1948. № 2; Физические основы электротермического упрочнения стали. К., 1973 (співавт.); Прочность и пластичность холоднодеформированной стали. К., 1974 (співавт.); Фазовые и структурные изменения в железоуглеродистых сплавах при высоких скоростях нагрева. К., 1975; Технологические основы электротермической обработки стали. К., 1977 (співавт.); Физические основы скоростного термоупрочнения титановых сплавов. К., 1986.

Літ.: Інститут металофізики. К., 1985; Виталий Никифорович Гриднев. К., 1988; В. Н. Гриднев. Жизнь и деятельность. Воспоминания. Избранные труды. К., 2003.

О. М. Івасишин

Стаття оновлена: 2006