Грималюк Микола Петрович - Енциклопедія Сучасної України
Beta-версія
Грималюк Микола Петрович

ГРИМАЛЮ́К Микола Петрович (14. 11. 1954, м. Косів Станіслав., нині Івано-Фр. обл.) – живописець. Чоловік Р. Грималюк. Чл. НСХУ (2000). Закін. Львів. ін-т приклад. та декор. мист-ва (1982; викл. М. Лозинський, В. Островський, В. Овсійчук). Працював викл. каф. рисунку Львів. коледжу декор. і ужитк. мист-ва (1993–2000); від 2000 – ст. викл., від 2003 – доц. каф. академ. живопису Львів. АМ. Кер. проекту і засн. твор. об’єдн. «Решето». Працює у галузях станк. та монум. живопису. Учасник обл., респ. і міжнар. худож. виставок та пленерів. Персон. – у Косові (1997), Львові (1997, 1999–2001), Червонограді та Івано-Франківську (2001), Мюнхені й Тернополі (2002). Категоріями худож. універсуму митець творить власну візію світу. Полотна Г. – синтез кольору і світла, плями й лінії, матерій і духу, нац. пластично-образ. архетипу і сповненої апокаліптич. настроїв реальності. Автор. ст. «Мистецьке життя на рубежі соцреалізму і свободи творчості (ремінісценції)» // «Вісн. Львів. АМ», Л., 2002, вип. 13.

Тв.: цикли – «Гуцули», «Філософія буття», «Біблійні сюжети», «По Шевченкових місцях»; «Пророк» (1992), «У квадраті» (1995), «Леонардо» (1998), «Скрипаль», «Роксолана», «Феміда», «Пієта» (усі – 1999), «Г. Сковорода», «Богданів хрест» (обидва – 2001), «Тайна вечеря» (2002).

Літ.: Голубець Р. Візія часу // ОМ. 2003. № 3.

О. М. Голубець

Стаття оновлена: 2006