Гриневецький Іларіон-Євген

Визначення і загальна характеристика

ГРИНЕВЕ́ЦЬКИЙ Іларіон-Євген (31. 10. 1892, с. Хотинець Яворів. пов., нині Ярослав. пов., Польща — 28. 02. 1962, Львів) — музикознавець, диригент, педагог, мовознавець-україніст, громадський діяч. Доц. (1955). Навч. на філол. факультеті Львів. університету (1911–14), закін. Львів. консерваторію (1926). У 1914 мобіліз. до австр. армії. 1924–44 працював вчителем музики, співів і української мови у Львові: у приват. школах товариства «Рідна школа», Жін. вчител. семінарії, Дівочій гімназії, пед. школі та 2-й гімназії. Був головою Львів. «Бояна» (1927–30, 1931–39), кер. хору «Боян» (1930–31). Разом з С. Людкевичем, Б. Кудриком, Л. Туркевичем та М. Гайворонським 1929 організував фестиваль, присвяч. 100-річчю від часу заснування в Перемишлі першого хору в Галичині, де виступав як диригент хорів «Боян» та «Бандурист». 1934 брав участь у всегалиц. святкуванні в м. Яворів 120-річчя від дня народж. М. Вербицького. Водночас 1927– 30 — чл. управи Муз. товариства ім. М. Лисенка у Львові. 1929 заснував «Музичний вісник» (вийшло 2 вип.), що став літописом муз. педагогіки Галичини того часу. 1944–46 — викладач української мови і музики та кер. хору Львів. пед. інституту; 1946–62 — викладач теор. дисциплін та декан фортепіан., диригент., композитор. та істор.-теор. факультетів Львів. консерваторії.

Завантажити статтю