Гриневич Костянтин Едуардович - Енциклопедія Сучасної України
Beta-версія
Гриневич Костянтин Едуардович

ГРИНЕ́ВИЧ Костянтин Едуардович (09 (21). 09. 1891, м. Вологда, Росія – 30. 08. 1970, Харків) – історик, археолог. Д-р істор. н. (1944), проф. (1926). У 1898 разом із родиною переїхав до Харкова. Закін. Харків. ун-т (1915). У 1913 знайомився з археол. пам’ятками Греції. Залишений при Харків. ун-ті для підготовки до звання проф. і відряджений до Петрогр. ун-ту, де читав спецкурс з історії давньогрец. колоній Пн. Причорномор’я. 1919–21 – дир. Керчен. археол. музею. Проводив розкопки Пантікапею, 1920 виявив поховання елліністич. і римського часів на схилах г. Мітрідат, вивчав істор. топографію Керчен. і Таман. п-вів. Від 1921 – доц. Петрогр. ун-ту й н. с. Рос. академії історії матеріал. культури, від 1924 – дир. Херсонес. археол. музею (Севастополь). 1925–30 проводив археол. дослідж. оборон. системи Херсонеса, розкопував с.-г. садибу на Гераклій. п-ві. Результати публікував у періодиці та засн. ним 1926 «Херсонесском сборнике». Брав участь в орг-ції Всесоюз. археол. конференцій (Керч, 1926; Севастополь, 1927). Від 1928 – заст. зав. музей. відділу Наркомпросу РРФСР (Москва); водночас від 1929 – зав. відділу скульптури Музею образотвор. мист-в. 1929–30 організував першу в СРСР комплексну експедицію для підвод. дослідж. побл. Маячного п-ва. 1930 продовжив пед. діяльність як позаштат. проф. 1-го Моск. ун-ту, від 1931 – проф. Моск. ін-ту нових мов. 1933 заарешт. за абсурд. звинуваченням у спіритизмі й засланий у м. Новосибірськ (РФ), згодом був ув’язнений у Караґандин. таборі (Казахстан). Працював у Томському ун-ті (РФ, 1940–48): 1944–48 – зав. каф. стародав. історії; 1948–52 – зав. каф. заг. історії Кабардин. пед. ін-ту (м. Нальчик, Кабардино-Балкарія, РФ); 1953–66 – зав. каф. стародав. історії і археології, від 1966 – проф. цієї ж каф. Харків. ун-ту. Організована ним археол. експедиція 1954–56 і 1960 розкопувала стародавню Ольвію. На підставі отриманих результатів дійшов до висновку, що Геродот відвідував Ольвію. Осн. наук. праці присвяч. історії й археології антич. міст Пн. Причорномор’я.

Пр.: Два дня в семивратных Фивах: Из эллинских впечатлений // Гермес. 1914. Т. 14, № 4; Четвертая книга Геродота и следы личного знакомства историка с Ольвией // Зап. Харьков. ун-та. 1915. Кн. 4; Опыт методологии археологической науки. Св., 1926; Стены Херсонеса Таврического // Херсонес. сб. 1926. Ч. 1; 1927. Ч. 2; 1959. Ч. 3; Сто лет Херсонесских раскопок (1827–1927): Исторический очерк с экскурсионным планом. Св., 1927; За новый музей. Св., 1928; Исследования подводного города близ Херсонесского маяка. Москва, 1931; Оборона Боспора Киммерийского // Ученые зап. Томского ун-та. 1947. № 7; Чи був Геродот в Ольвії? // Україна. 1955. № 16; Новые данные о стенах Ольвии V–IV вв. до н. э. // Краткие сообщения Ин-та археологии УССР. 1957. Вып. 7; О достоверности сведений Геродота об Ольвии // Вест. древ. истории. 1964. № 1.

Літ.: Кадєєв В. І. 75-річчя К. Е. Гриневича // УІЖ. 1966. № 9; Надель Х. С. Бібліографія друкованих праць К. Е. Гриневича // Там само; Кадеев В. И. К 75-летию К. Э. Гриневича // СА. 1967. № 4; Його ж. К. Е. Гриневич // Археологія. 1971. № 3; Мезенцева Г. Дослідники археології України: Енциклопед. слов.-довід. Чг., 1997; Латышева В. А. К. Э. Гриневич как археолог // Древности 2004. Х., 2004.

В. І. Кадєєв

Стаття оновлена: 2006