Гриневич Петро Антонович - Енциклопедія Сучасної України
Beta-версія
Гриневич Петро Антонович

ГРИНЕ́ВИЧ Петро Антонович (крипт. – А. Г.; 16(28). 01. 1899, с. Дубове Балт. пов. Поділ. губ., нині Красноокнян. р-ну Одес. обл. – 14. 03. 1938, Моск. обл.) – історик. Канд. істор. н. (1935, без захисту дис.). Закін. Ананьїв. г-зію (нині Одес. обл., 1916), Владивостоц. сх. ін-т (РФ, 1920), Далекосх. ун-т (м. Владивосток, 1924). Працював у рос.-китай. коледжі в Пекіні (1925–28); Ін-ті світ. госп-ва і світ. політики (Москва, 1929–37); водночас у 1929–32 – секр. істор. секції НДІ по Китаю. У грудні 1937 заарешт., у березні 1938 за звинуваченням у шпигунстві засудж. до вищої міри покарання і розстріляний. Реабіліт. 1956. Досліджував історію Китаю.

Пр.: Джентри и купечество в тайпинской революции // Тайпины. Москва, 1928; Кризис Гоминьдана // Проблемы Китая. 1932. № 10; Боксерское восстание // Там само. 1934. № 13; К вопросам истории китайского феодализма // Там само. 1935. № 14; Японский империализм и китайская контрреволюция // Тихий океан. 1935. № 1; В гоминьдановском Китае // Мировое хозяйство и мировая политика. 1936. № 1; Япония в Северном Китае // Тихий океан. 1936. № 2.

Літ.: Казанин М. И. Петр Антонович Гриневич // Народы Азии и Африки. 1965. № 3.

Г. О. Добко

Стаття оновлена: 2006