Гриненко Борис Степанович - Енциклопедія Сучасної України
Beta-версія
Гриненко Борис Степанович

ГРИНЕ́НКО Борис Степанович (16(29). 12. 1908, станиця Червлена, нині Чечня, РФ – 16. 04. 1984, Львів) – фахівець у галузі видобутку та переробки нафти й газу. Д-р тех. н. (1963), проф. (1958). Учасник 2-ї світ. війни. Закін. Грознен. нафт. ін-т (1931). У 1931–41 – у Ленінграді (нині С.-Петербург), де проводив наук. дослідж. з проблем видобутку газів. 1945–84 працював у Львів. політех. ін-ті, де від 1958 очолював каф. хім. технології переробки нафти та газу та водночас керував проблем. лаб. з використання нафт. сировини для одержання мономерів і напівпродуктів для синтезів. Розробив і впровадив у вироб-во підземний термоінжектор для інтенсифікації видобутку парафінистих нафт. Започаткував застосування окислюв. піролізу природ. газу для одержання ацетилену. Розробив методи екстракційної очистки нафт. сировини і розділення вуглеводневих сумішей, хім. переробки високомолекуляр. сполук нафти, синтез-газу конверсією природ. газу на поверхні коксу.

Пр.: Добыча газа: Учеб. пособ. Бухарест, 1951; Задачи и тепловые расчеты по добыче газа: Учеб. пособ. Л., 1955 (співавт.); Получение ацетилена из природных газов. К., 1963 (співавт.).

Літ.: Братичак М. Професор Б. С. Гриненко – відомий учений, педагог, громадянин // Укр. нафтогазова наука. 1899–1999. Л., 1999.

М. М. Братичак, Д. Є. Макаренко

Стаття оновлена: 2006