Гриненко Галина Олександрівна - Енциклопедія Сучасної України
Beta-версія
Гриненко Галина Олександрівна

ГРИНЕ́НКО Галина Олександрівна (10. 01. 1925, м. Канів Київ. губ., нині Черкас. обл.) – письменниця і перекладачка. Чл. НСПУ (1963). Літ. премія ім. Лесі Українки (2005). Закін. Моск. екон. ін-т (1947). Працювала економістом у Брянську (РФ, 1947–49) і Києві (1949–53). Друкується від 1936. Авторка поет. зб. «Червона гвоздика» (1970), «Сонячні грона» (1975), «Зерно» (1980), «Пижмо» (1991; усі – Київ), «Причастя» (Чк., 1997), «Три троянди» (2000), «Життя і строфи: Вибране» (2002; обидві – Київ). У лірич. збірках Г. звучать мотиви кохання, материнства, утверджується незборимість вічних істин – віри, любові, добра, святості. Для дітей написала зб. віршів «Золотий дощик» (1958), «Чарівна квітка» (1977); зб. оповідань «Нова квартира» (1962), «Подорож у тундру» (1967), «Зустріч біля вогнища» (1986); казку «Неслухняний» (1965; усі – Київ) та кн. «Коли нам радісно буває» (Чк., 1994), «Катрусина образа» (1997), «Хто, де спить?» (2002), «Лесиків секрет» (2004; усі – Київ); разом із композитором Ю. Рожавською – п’єси «Зимова казка» (К., 1973; інсценізовано на аматор. сценах України), «Як Ведмедик став спортсменом, або Ведмедик-фізкультурник» (К., 1988; у Золотому фонді дит. передач Нац. радіокомпанії України). Окремі вірші для дітей поклали на музику композитори Л. Левітова, П. Шутова, Ю. Рожавська. У доробку – переклади з рос. (поезії Л. Татьяничевої, О. Фокіної, В. Федорова), ідиш (вірші М. Могилевича, П. Киричанського), чукот. (повість «Чарівна рукавичка» Ю. Ритхеу, К., 1974) мов.

Літ.: Сіренко М. Світло Великодньої писанки // Веч. Київ. 2003, 22 квіт.; Горлач Л. Відлуння минулих літ // ЛУ. 2003, 15 трав.

Л. Н. Горлач

Стаття оновлена: 2006