Гринів Євген Андрійович - Енциклопедія Сучасної України
Beta-версія
Гринів Євген Андрійович

ГРИ́НІВ Євген Андрійович (21. 01. 1936, м. Станіслав, нині Івано-Франківськ) – громадсько-політичний діяч, журналіст. Нар. депутат України (1990–94). Канд. філос. н. (1973). Закін. Літ. ін-т у Москві (1963), Львів. ун-т (1968). Працював 1966–70 кор. військ. г. «На страже», 1970–90 – в Ін-ті сусп. наук АН УРСР (Львів): від 1979 – зав. відділу проблем формування наук.-матеріаліст. світогляду. У ВР України – чл. опозиц. фракції «Нар. рада» (радикал. фракція), Комісії у справах ветеранів, пенсіонерів, інвалідів, репресованих, малозабезпечених і воїнів-інтернаціоналістів. 1990–93 – голова Львів. обл. ком-ту нар. контролю, 1993–98 – нач. Львів. обл. упр. захисту прав споживачів, від 1998 – заст. голови Держ. міжвідом. комісії з питань вшанування пам’яті жертв війни та політ. репресій Львів. облдержадміністрації. 1989–96 – гол. ред. г. «Поклик сумління» (започатк. як нелегал. видання), від 2002 – гол. ред. г. «Український меморіал». Один із засн. (1988), заст. голови (від 2003) Всеукр. орг-ції, голова Львів. обл. орг-ції (від 1989) «Меморіал». 1993–95 – заст. голови Львів. обл. орг-ції ДемПУ, був депутатом 1-го скликання Львів. облради.

Тв.: Історія раннього сектанства на Україні. К., 1976; Соціанство на Україні. Л., 1978; Бруклінська експансія. Єговізм. К., 1979; Андрій Шептицький та національне відродження Галичини. Л., 1990; Національна церква й національне відродження. Л., 1993; В боротьбі за Українську державу. Л., 1996 (співавт.).

М. М. Гунда

Стаття оновлена: 2006