Гринік Едуард Улянович - Енциклопедія Сучасної України
Beta-версія
Гринік Едуард Улянович

ГРИ́НІК Едуард Улянович (09. 09. 1938, Київ) – фізик. Д-р фіз.-мат. н. (1992), проф. (1994), чл.-кор. НАНУ (2006). Закін. Київ. політех. ін-т (1961). Від 1964 – в Ін-ті ядер. досліджень НАНУ: пров. н. с., зав. відділу радіац. матеріалознавства (від 1995), водночас заст. дир. (1996–2001). Досліджує радіац. пошкодження металів, сплавів, оболонк. і корпус. сталей, керує єдиною в Україні експерим. базою для дослідж. фіз.-мех. властивостей зразків, опромінених великими дозами нейтронів. Розробив механізм впливу радіац. пошкоджень на рухливість дислокацій, дослідив роль радіац. і терміч. вакансій у зерномежевій релаксації, вплив радіац. гелію на стабільність металів і сталей. Керує дослідж. стану корпусів реакторів АЕС України.

Пр.: Precision about irradiation embrittlement revealed by the surveillance of Ukrainian VVER-1000 vessel // J. Nuclear Engineering. 1999. Vol. 44, № 543; Radiation-induced embrittlement of WWER-440 reactor pressure vessel steel under loading // ПП. 2003. № 1; Анализ методологии Мастер кривой с точки зрения оценки целостности корпуса реактора ВВЭР-1000 // Вопр. атом. науки и техники. 2003. № 1; Оценка радиационного ресурса корпусов реакторов типа ВВЭР атомных электростанций Украины // Зб. наук. пр. Ін-ту ядер. дослідж. 2005. № 1(14); усі – у співавт.

Л. І. Чирко

Стаття оновлена: 2006