Води внутрішні - Енциклопедія Сучасної України
Beta-версія
Води внутрішні

ВО́ДИ ВНУ́ТРІШНІ – річки, канали, озера, водосховища, моря та інші водойми, окрім територіальних вод, береги яких належать даній державі. Правовий режим В. в. регулюється Конвенцією ООН з мор. права (1982), а також відповід. законами даної держави. До В. в. України належать мор. води, розташ. від берега до лінії, прийнятої для відрахування ширини територ. вод; акваторії мор. портів України, обмежені лінією, що проходить через найвіддаленіші місця розташування гідротех. та ін. споруд портів; води бухт, проток, лиманів і заток, береги яких повністю належать Україні, уздовж прямої лінії між берегами у місці, де з боку моря вперше утворюється один або кілька проходів, якщо ширина кожного з них не перевищує 24 мор. милі; води заток, бухт, губ і лиманів, які історично належать Україні. В. в. повністю перебувають під юрисдикцією прибереж. держави, правила судноплавства і рибальства в них встановлюються лише за законами цієї держави. Допуск суден іноз. держав у В. в. дозволяється лише на основі міжнар. угод. Прибережна держава встановлює також режим мор. портів, правила заходу в них суден іноз. держав та ін.

А. В. Яцик

Стаття оновлена: 2006