Водно-моторний спорт - Енциклопедія Сучасної України
Beta-версія
Водно-моторний спорт

ВО́ДНО-МОТО́РНИЙ СПОРТ – вид спорту, що включає різноманітні змагання на моторних суднах. Популярними є швидкісні змагання на певні дистанції і за визначений час (годинна гонка), рідше проводять змагання в проходженні склад. фарватерів, на виконання комбінов. програм. Спортсмен виступає як водій судна. В.-м. с. розвин. у багатьох країнах світу. Перші змагання в Європі та Азії відбулися у 90-х рр. 19 ст. Міжнар. змагання з В.-м. с. відбуваються від 1900 в Монако на узбережжі Середзем. моря. Велике значення у розвитку техніки В.-м. с. мав традицій. розиграш «Британського призу» для мотор. суден (катерів і глісерів необмеж. класу). 1922 створ. Міжнар. союз водно-мотор. спорту. Глісери з гребними гвинтами, обладнані потуж. авіацій. двигунами, були осн. типом рекорд. мотосуден на чемпіонатах світу 1923–38. Від 1957 абсолютні рекорди швидкості на воді реєструють окремо для глісерів з гребними гвинтами і глісерів з повітр.-реактив. чи ракет. двигунами на дистанції 1 км або статутна миля (1609,3 м). 1959 зареєстровано абсолют. рекорд швидкості на воді на глісері – 418,98 км/год. Світ. рекорд швидкості для глісерів із гребними гвинтами потуж. 80 к. с. – 197,91 км/год. Від 1981 проводиться чемпіонат «Формула-1», де беруть участь скутери з об’ємом двигуна до 2000 см3. Провідними у світі В.-м. с. є спортсмени Великої Британії, США, Італії, Німеччини, Франції.

В Україні В.-м. с. почав розвиватися на поч. 20 ст. Перший у Рос. імперії катер з бензин. двигуном (потуж. 3 к. с., розвивав швидкість 13 км/год) побудовано в С.-Петербурзі 1900, а 1908 – глісер. 1907–08 яхт-клуби у Києві і С.-Петербурзі провели перші офіц. змагання на мотор. яхтах. 1928 до програми 1-ї Всесоюз. спартакіади з тех. видів спорту у Москві включено змагання мотор. човнів і катерів зі стаціонар. та підвіс. моторами, розділених на класи за потужністю двигуна. У спартакіаді взяли участь 20 суден, швидкість переможця – 38 км/год. У наступні роки змагання з В.-м. с. відбувалися регулярно в багатьох містах СРСР. 1938 розроблено єдині правила змагань, впроваджено класифікацію мотор. суден та проведено першість СРСР з В.-м. с. 1952 у Києві відбувся 2-й чемпіонат СРСР з В.-м. с. 1959 створ. Федерацію водно-мотор. спорту СРСР. Того ж року в Миколаєві відбувся чемпіонат СРСР. Від 1969 рад. спортсмени мали змогу брати участь у чемпіонатах світу і Європи. Чемпіоном світу 1983 в класі скутерів О-500 став А. Головін, бронз. призером 1987 – В. Лагутін із Севастополя. 1992 зареєстровано Федерацію водно-мотор. спорту України, що від 1995 входить до Міжнар. союзу водно-мотор. спорту. Щорічно відбуваються чемпіонати, першість і Кубок України в 11-ти класах скутерів, моточовнів і глісерів. Від 2002 нац. змагання з В.-м. с. відбуваються також на водних мотоциклах з об’ємом двигуна 650–1400 см3. Осн. бази, де проводять змагання, – у Дніпропетровську, Черкасах та Іллічівську (Одес. обл.). Серед укр. спортсменів – В. Жуков, Ю. Любомудров, В. Рідер, О. Дегтяренко, Л. Рожба, Л. Пекке, Л. Лебідь, О. Шевченко, Є. Ковальов, І. Паіс, В. Карпов, В. Цибульник, Е. Голубицький, І. Герасименко, В. Харченко, С. Ковальов, Г. Волков, В. Кусков, І. Мошак.

Літ.: Манжос Ю. А. и др. Водно-моторный спорт. Москва, 1985.

С. К. Фомін, С. Г. Асташова

Стаття оновлена: 2006