Водоп’янова Клавдія Пантелеймонівна - Енциклопедія Сучасної України
Beta-версія
Водоп’янова Клавдія Пантелеймонівна

ВОДОП’Я́НОВА Клавдія Пантелеймонівна (15(28). 05. 1915, м. Юзівка, нині Донецьк – 03. 02. 2000, там само) – скульпторка і живописець. Дружина Володимира Макаровича, мати Володимира, Олександра та Ольги Костіних. Чл. НСХУ (1947). Закін. Київ. худож. ін-т (1941; викл. М. Гельман, С. Григор’єв, П. Ульянов). Працювала кер. гуртка образотвор. мист-ва (1941–47, Хабаров. край, РФ); від 1948 – у Донец. т-ві художників, від 1961 – у Донец. відділенні Худож. фонду УРСР. Учасниця мист. виставок від 1941. Осн. роботи – у галузях станк. та монум. скульптури, живопису. У натюрмортах та пейзажах передано красу природи, витончені відтінки настрою. Вивчала етнографію, особливості побуту народів Далекого Сходу. Роботи зберігаються у Хабаров. ХМ.

Тв.: барельєфи – «Громадянська війна», «Вітчизняна війна» (обидва – 1944), «Перемога» (кінотеатр м. Комсомольськ-на-Амурі, РФ); «Фронтова санітарка» (1944); композиція «Юнацтво» (співавт.); пам’ятники – В. Маяковському (1957), О. Кошовому (1960), М. Горькому (1968), В. Куйбишеву (1969); погруддя – В. Чкалова (1971), А. Макаренка (1982); живопис – «Амурська рибачка», «Дівчина-боєць» (обидва – 1944), «Чай з лимоном» (1980), «Горобина» (1988), «Півники і тюльпани», «Квіти, вино, фрукти» (обидва – 1992).

Літ.: В мастерской скульптора // Тихоокеан. звезда. 1944, 28 марта; Скульптуры К. Водопьяновой и В. Костина // Там само, 22 нояб.; Глебов А. Скульптор города юности // Там само. 1947, 12 апр.

Р. Г. Клименко

Стаття оновлена: 2006