Водоспад - Енциклопедія Сучасної України
Beta-версія
Водоспад

ВОДОСПА́Д – падіння води в річці у місцях різкої зміни висоти її дна з утворенням одного чи кількох уступів. В. характерні для гір. річок, проте бувають і на рівнинних. Якщо річка тече по місцевості, складеній послідовно твердими, міцними і крихкими, м’якими породами, то вона врізається в останні швидше, ніж у стійкі. В результаті у руслі виникають уступи, з яких і падає водний потік. Розрізняють кілька типів В.: ніаґарський – вода падає широким потоком; каскадний – вода падає по кількох уступах відносно вузьким струменем з великої висоти; карельський, або падун, – вода падає крутим скелястим річищем на значну відстань. Найвищі у світі В.: Анхель – вис. падіння води 1054 м (р. Чурун, Венесуела), Туґеля – 933 м (р. Туґеля, ПАР), Іосимітський – 727,5 м (р. Мерсед, США). В Україні найбільший В. – Учансу – 98,5 м (Кримські гори), в Росії – Ілля Муромець – 141 м (Курильські о-ви). В. на річках перешкоджають судноплавству і лісосплаву, але річки з великим падінням води на коротких ділянках є дуже зручними для буд-ва ГЕС.

А. В. Яцик

Стаття оновлена: 2006