Водохреще - Енциклопедія Сучасної України
Beta-версія
Водохреще

ВОДО́ХРЕЩЕ – релігійне свято, що завершує рiздвяно-новорiчну обрядовiсть. Ін. назви – Богоявлення, Хрещення Господнє, Водохрестя, Водосвяття, Йордан. Святкується 19 сiчня. Щодо походження свята iснують рiзнi думки. Однi дослiдники вважають, що це християн. звичай, запозич. від грекiв; iншi дотримуються думки, що свято «випадає» з рiздвяного циклу, бо присвяч. «чистителю i святителю давнини – водi, вигнанню зими та вшануванню i прискоренню приходу весни». В. пов’язане з освяченням води. Побутує думка, що до цього дня нечиста сила (переважно чорти) переховується у водi. Пiсля обряду мисливцi роблять кiлька пострiлiв, «щоб знешкодити нечистивцiв». У народi від Рiздва й до В. не прали бiлизни й не замочували конопель у протiч. водi – «бо чорти чiплятимуться», а жiнкам не гоже було брати воду в криницях, рiчках, ставках; це могли робити лише чоловiки, за що молодицi на «посвятки» (наступ. дня) щедро їх причащали. Напередоднi В. готували третю – голодну кутю. Вживати її годилося пiсля освячення води (звідси й назва її). Ввечерi залишки кутi збирали в горщики, в яких готували страву, виносили до ворiт i розбивали, приказуючи: «Геть, кутя, з покутя, а узвар – йди на базар!». Тим часом дiти голосно стукали макогонами у хатнi кути, а мисливцi робили кiлька «пустих» пострiлiв. Це дійство називалося «розстрiлюванням кутi», «розстрiлюванням мороза». На Полтавщинi на свято В. селяни виводили на вулицю молодих лошат та волiв, щоб «об’їздити» їх – привчити до майбут. працi. Свячену воду тримали в оселі протягом року, давали хворим, скроплювали будiвлi, вулики з бджолами, тварин (під час першого попасу), додавали у купіль новонародженого; дiвчата у посвячену воду клали калину чи коралi й умивалися, щоб були рум’яними щоки. Люди вiрили, що пiсля освячення, вода опiвночi перетворюється на вино. Після відправи у церкві священик та прихожани йшли до ставка або річки, де вже стояв вирубаний з льоду і облитий буряковим квасом хрест, а також зроблений з льоду престол, обвитий сосновими гілками – т. зв. цар. врата. Тут відбувалася служба і освячення води, яку люди брали з собою. У Києвi щороку на В. городяни сходяться на велике дiйство освячення води на Днiпрi.

В. Т. Скуратівський

Стаття оновлена: 2006