Воєнна доктрина

ВОЄ́Н­НА ДОКТРИ́НА — система офіційних по­глядів на сутність, мету, характер можливого воєн­ного конфлікту, під­готовку до неї держави і збройних сил та способи її веде­н­ня. Перша В. д. України, затв. ВР 19 жовтня 1993, є складовою частиною концепції нац. без­пеки і становить сукупність основополож. на­станов і принципів щодо організації та забезпече­н­ня без­пеки особи, су­спільства і держави шляхом політ., дипломат., екон. та воєн. заходів. В ній під­креслено, що стратег. зав­да­н­ням України у галузі оборони є захист її держ. суверенітету і політ. незалежності, збереже­н­ня територ. цілісності та недоторканості кордонів. За формою В. д. України складається з 3-х роз­ділів, у яких висвітлено її воєн­но-політ., воєн­но-тех. та воєн­но-екон. аспекти. Вона ви­значає воєн­но-політ. цілі України та між­нар. пріоритети у галузі забезпече­н­ня воєн. без­пеки; причини воєн. небезпеки та ставле­н­ня України до воєн. конфліктів і зброї масового знище­н­ня; напрямки гарантува­н­ня воєн. без­пеки; зав­да­н­ня ЗС та принципи їх будівництва; під­готовку ЗС до від­січі зброй. агресії і ліквідації зброй. конфлікту; мету і принципи воєн­но-екон. політики; під­готовку держави і насел. до оборони. У В. д. також за­значено, що Україна засуджує війну як знаря­д­дя нац. політики, дотримується принципу неза­стосува­н­ня сили та за­грози силою і прагне вирішувати всі між­нар. спори та конфлікти лише політ. (невоєн.) методами. 2004 затв. нова В. д. України.

Завантажити статтю