Воєнна доктрина - Енциклопедія Сучасної України
Beta-версія
Воєнна доктрина

ВОЄ́ННА ДОКТРИ́НА – система офіційних поглядів на сутність, мету, характер можливого воєнного конфлікту, підготовку до неї держави і збройних сил та способи її ведення. Перша В. д. України, затв. ВР 19 жовтня 1993, є складовою частиною концепції нац. безпеки і становить сукупність основополож. настанов і принципів щодо орг-ції та забезпечення безпеки особи, сусп-ва і держави шляхом політ., дипломат., екон. та воєн. заходів. В ній підкреслено, що стратег. завданням України у галузі оборони є захист її держ. суверенітету і політ. незалежності, збереження територ. цілісності та недоторканості кордонів. За формою В. д. України складається з 3-х розділів, у яких висвітлено її воєнно-політ., воєнно-тех. та воєнно-екон. аспекти. Вона визначає воєнно-політ. цілі України та міжнар. пріоритети у галузі забезпечення воєн. безпеки; причини воєн. небезпеки та ставлення України до воєн. конфліктів і зброї масового знищення; напрямки гарантування воєн. безпеки; завдання ЗС та принципи їх буд-ва; підготовку ЗС до відсічі зброй. агресії і ліквідації зброй. конфлікту; мету і принципи воєнно-екон. політики; підготовку держави і насел. до оборони. У В. д. також зазначено, що Україна засуджує війну як знаряддя нац. політики, дотримується принципу незастосування сили та загрози силою і прагне вирішувати всі міжнар. спори та конфлікти лише політ. (невоєн.) методами. 2004 затв. нова В. д. України.

Літ.: Гавриленко А. Нужна ли Украине новая военная доктрина? // ЗН. 1999, 12 июня.

Г. Ф. Костенко

Стаття оновлена: 2006