Воєнно-політичний союз (ВПС)

ВОЄ́ННО-ПОЛІТИ́ЧНИЙ СОЮ́З (ВПС)  — об’єднання двох або більше держав з метою спільних дій у розв’язанні політичних, економічних і воєнних проблем. Ін. назва — воєнно-політ. блок. ВПС створюються для досягнення певних воєнно-політ. цілей; захисту спільних інтересів на міжнар. арені (зокрема для підготовки війни чи її запобігання); забезпечення глобал., регіон. або нац. безпеки. Їх військово-стратег. основи становлять: спільні воєнно-стратег. концепції, плани та принципи будівництва ЗС, програми обладнання театрів воєн. дій; уніфікація озброєння; узгодження планів підготовки та ведення війни тощо. У сучас. умовах ВПС потребують більше спільних організац. зусиль і є значно інтегрованішими, ніж у минулі періоди, зокрема, якщо у коаліціях часів 2-ї світової війни існували об’єднані органи для воєн. і екон. планування, то НАТО, у свою чергу, має єдині командування, політ. органи та керівництво (аналогічні об’єднані органи мали і країни Варшавського договору). Серед ін. найбільш відомих ВПС — Антанта, Антикомінтернівський пакт, Троїстий союз.

Одним із різновидів ВПС є подвійні союзи — договори про спільні дії у воєнно-політ. сфері, укладені між двома країнами. Прикладом такого союзу є воєн. договір між Францією та Росією (укладений 1891), який був спрямований проти Німеччини і став одним із осн. європ. союзів перед 1-ю світ. війною. Франко-рос. союз існував досить тривалий час, незважаючи на те, що між республікан. Францією і цар. Росією мали місце істотні ідеол. розходження і відчувався брак спільних інтересів.

Україна сприяє створенню міжнар. механізмів та заг.-європ. структур безпеки на двосторон., регіон. і глобал. рівнях з метою зміцнення довіри і партнерства на основі принципів взаєморозуміння і відкритості у воєнно-політ. діяльності.

Завантажити статтю