Возіянов Олександр Сергійович - Енциклопедія Сучасної України
Beta-версія
Возіянов Олександр Сергійович

ВОЗІЯ́НОВ Олександр Сергійович (21. 05. 1940, ст. Возжаївка Амур. обл., РФ) – графік. Чоловік І. Возіянової. Чл. НСХУ (1974). Закін. Київ. худож. ін-т (1972; викл. В. Касіян, Л. Чичкан). Працював у естамп. цеху Київ. комбінату монум.-декор. мист-ва (1973–95). Відтоді – на твор. роботі. Учасник всесоюз., респ., зарубіж. худож. виставок від 1969. Персон. – у Ворошиловграді (нині Луганськ, 1980). Осн. роботи – у галузях станк. графіки, живопису, монум. мист-ва. Автор портретів, пейзажів, замальовок. Оформив кн.: «Угорські народні казки» (К., 1995), «Китайські народні казки» (К., 2000). Брав участь у розписах Михайлів. Золотоверхого собору (1999–2002), Трьохсвятител. церкви, Успен. собору Києво-Печер. лаври. 2001 у співавт. створив мозаїки із зображенням істор.-архіт. пам’яток Києва у вестибюлі Центр. залізнич. вокзалу. Роботи зберігаються у НХМ, Нац. музеї у Львові, Донец., Запоріз., Луган., Ізмаїл. ХМ.

Тв.: «Розбуджений край», «Г. Сковорода» (обидва – 1972), «О. Федоров», «Н. Слав’ятинський» (обидва – 1973), «Доля» (1989), «Л. Ковальська» (1997); серії – «Метробуд» (1973), «Завод “Більшовик”» (1976), «Будні села» (1977), «Партизанська війна» (1978), «Роки життя – етапи боротьби» (1981), «Чорнобиль – біль, надія» (2000).

Літ.: Олександр Возіянов: Каталог персон. виставки. Лг., 1980; «Чорнобиль – біль, надія»: Каталог. К., 2000.

В. М. Прядко

Стаття оновлена: 2006