Вознесенськ - Енциклопедія Сучасної України
Beta-версія
Вознесенськ

ВОЗНЕСЕ́НСЬК – місто обласного підпорядкування Миколаївської області, райцентр. Знаходиться у зх. частині обл., на р. Пд. Буг, за 89 км від обл. центру. Залізнична ст., автовокзал. Через місто пролягає автомобіл. траса Миколаїв– Київ. Має автобусне сполучення з містами Первомайськ, Одеса, Кіровоград, Кривий Ріг, Вінниця. Пл. 23 км2. Насел. 42 634 особи (2001, складає 97,2 % до 1989), переважно українці. 1795 на місці колиш. запорозького зимівника Соколи за указом Катерини ІІ розпочалося буд-во В. за проектом франц. інж. Франца де Волана як губерн. міста. 1795–97 – адм. центр Вознесен. намісництва, 1797–1803 – заштатне м-ко Новорос. губ., 1803–17 – гол. станиця Бузького козац. війська. Від 1817 – заштатне місто Єлисаветгр. пов. Херсон. губ. Після скасування кріпацтва в місто потягнулися безземел. селяни; створ. підпр-ва: з-д з ремонту с.-г. машин, свічк. з-д, соледробарка, гончарні, виноробні підпр-ва. На поч. 20 ст. В. був повіт. містом і входив до складу Херсон. губ. 1912 побудовано залізницю Одеса–Бахмач, яка пройшла через В. 1920–23 – повіт. центр Херсон. (1920–22 – Микол.) губ., від 1923 – райцентр Микол. округи, від 1932 – Одес., 1944 – Микол. обл. 1938 В. отримав статус міста обл. підпорядкування. Жит. В. потерпали від голодомору 1932–33. Від 7 серпня 1941 до 24 березня 1944 – під нім.-фашист. окупацією. Гол. пром. підпр-ва: ЗАТи – «Возко», «Вікторія», «Аліса» (вироб-во одягу та взуття), «Вознесен. взуттєве підпр-во», «Вознесен. консерв. з-д»; ВАТи – «Вознесен. хлібозавод», «Вознесен. сирокомбінат», «Вознесен. агропромтехніка»; колективні підпр-ва – «Вознесен. харчосмакова ф-ка», «Вознесен. друкарня»; меблеве підпр-во «Інтер’єр». У В. працюють 5 буд. орг-цій та 4 транспорт. підпр-ва. Є 9 заг.-осв. шкіл, гімназія, заг.-осв. школа-інтернат, спец. школа-інтернат для дітей з вадами фіз. та розумового розвитку, 12 дитсадків, Центр дит. творчості і станція юних техніків, с.-г. ліцей, ПТУ, Вознесен. коледж Микол. аграр. ун-ту; центр. рай. лікарня, станція швидкої допомоги, кризовий центр «Надія»; стадіон, ДЮСШ, спорткомплекс; Вознесенський художній музей Є. Кибрика, Вознесенський історичний музей, дит. муз. школа, школа мист-в, 6 б-к, 4 Будинки культури, кінотеатр. Нар. колективи: духовий оркестр, оркестр нар. інструментів, драм. театр, ТЮГ, театр мініатюр, ансамбль укр. пісні. У місті виходять міська г. «День за днем» та рай. г. «Вісті Вознесенщини». Реліг. громади: 4 – УПЦ МП, 3 – УПЦ КП, 2 – євангел. християн-баптистів, адвентистів сьомого дня, свідків Єгови, юдейська. Серед пам’яток арх-ри – ротонда (19 ст.) у парку ім. М. Островського. У В. народилися: акад. НАНУ Б. Буркинський, акад. АН УРСР А. Сапєгін, д-р фіз.-мат. н. С. Неділько, д-р с.-г. н. Г. Турянський; прозаїк, публіцист В. Савченко, поет Л. Федорук, теоретик кіно, драматург О. Вознесенський; скульптори І. Андреолетті та В. Щербина, канд. мистецтвознавства Р. Бернацька; засл. арт. УРСР В. Бойко, нар. арт. УРСР Д. Франько; тренер (легка атлетика) І. Муренко.

Літ.: Слободянюк Б. Й. Вознесенськ: Нарис. О., 1978; Вознесенськ: Інформ.-ілюстр. довід. Б. м., 1994; Долина богини Даны. Вознесенск: Истор.-краевед. очерк. Вознесенск, 2001.

Ю. І. Гержов

Стаття оновлена: 2006