Войнаровська Людмила Іванівна - Енциклопедія Сучасної України
Beta-версія
Войнаровська Людмила  Іванівна

ВОЙНАРО́ВСЬКА Людмила Іванівна (24. 06. 1957, Сімферополь) – співачка (сопрано), педагог. Засл. арт. України (1998). Закін. Київ. консерваторію (1983; кл. Л. Лобанової). 1986–89 – викл. Київ. пед. ін-ту; від 1990 – Нац. муз. академії України, одночасно 1997–2000 – Київ. муз. уч-ща ім. Р. Ґлієра. За сумісн. 1989– 93 – солістка Київ. камер. хору ім. Б. Лятошинського та хору духов. музики «Фрески Києва». Від 1994 – солістка Нац. ансамблю солістів «Київ. камерата». Сольні партії у творах: «Реквієм» В.-А. Моцарта, «Реквієм» Дж. Верді, 9-а симф. Л. ван Бетговена, «Страсті за Матвієм» та кантати Й.-С. Баха. Перша виконавиця меси М. Шуха, камер. симф. В. Губи «Біль Бабиного Яру», кантати Я. Верещагіна на вірші Т. Еліота «Краєвиди» (усі – 1994), ораторії М. Денисенко «До поетів» на вірші англ. поетів (1996), циклу романсів на вірші рос. поетів (1997) та кантати В. Сильвестрова на вірші Дж. Кітса «Ода солов’ю» (1997), 8-ї камер. симф. Є. Станковича (2000), «Реквієму» В. Рунчака (2005).

Літ.: Зосім О. Її пристрасть, доля, життя // Музика. 1997. № 3.

Г. В. Конькова

Стаття оновлена: 2006