Войнилів
ВОЙНИ́ЛІВ — селище Калуського району Івано-Франківської області. Центр селищної ради, якій підпорядковані села Довпотів, Дубовиця, Середнє. Розташоване на правому березі річки Сивка (притока Дністра), за 45 км від обласного центру та за 18 км від залізничної станції Калуш. Автобусне сполучення з містами Калуш, Бурштин та селами Калуського району. Адміністративна територія — 20 км2. Населення — 2776 осіб (2001, становить 101,2 % до 1989), переважно українці. Вперше згадується в писемних джерелах 1443 року під назвою Прокопів (першим поселенцем був Прокопій Сенявський). З набуттям статусу містечка почали активно розвиватися ремесла й торгівля. 1552 року отримало Маґдебурзьке право. У 17 столітті зазнавало значних руйнувань від турецько-татарських нападів. Місцеві жителі брали участь у визвольній боротьбі українського народу під проводом Б. Хмельницького, зокрема, приєдналися до загонів С. Височана. 1676 року біля Войнилова відбулася битва польських військ з татарсько-турецьким військом, у результаті якої поляки взяли в полон понад тисячу осіб, а також захопили багато військового майна. Після першого поділу Польщі (1772) Войнилів увійшов до складу Австрії (від 1867 — Австро-Угорщини). Під час 1-ї світової війни тут перебувала австрійська дивізія. Жителі Войнилова підтримали проголошення ЗУНР і брали активну участь у будівництві Української держави. Від 1919 — у складі Польщі. 1939 року у складі Західної України приєднаний до УРСР. У 1940–1962 роках був райцентром. З 3 липня 1941 до 30 липня 1944 — під німецько-фашистською окупацією. Мешканці Войнилова воювали в загонах УПА. Від 1960 — селище міського типу. Нині в селищі працюють лісгосп та комбінат комунальних підприємств. У Войнилові є загальноосвітня, музична школи, ПТУ, дитячий садок; районна лікарня, обласний тубдиспансер; Народний дім, Будинок дитячої та юнацької творчості; 3 бібліотеки; філія ощадбанку. У селищі діють 2 храми УГКЦ, жіночий монастир Чину св. Василія Великого. Встановлено памʼятники Т. Шевченку, жертвам сталінських репресій та воїнам-визволителям, які загинули під час 2-ї світової війни. Видатні уродженці: громадський діяч, доктор медицини І. Белей, історик, економіст М. Чировський, доктор філологічних наук Л. Белей, доктор медичних наук Я. Гонський, літературознавець М. Євшан.