Войніч Адам - Енциклопедія Сучасної України
Beta-версія
Войніч Адам

ВО́ЙНІЧ Адам (Wojnicz Adam; 1864, с. Лазув побл. м. Седльце, нині Польща – 1955, похов. у Варшаві) – польський лікар і краєзнавець. Закін. Варшав. ун-т (1890). Від 1893 працював лікарем у Луцьку. Брав участь у боротьбі з епідемією холери в місті та повіті. Хірург і гол. лікар євр. шпиталю (1893–1906), одночасно – лікар у жін. г-зії Г. Коленко. 1912–14 вивчав хірургію у Військ.-мед. академії у С.-Петербурзі. Учасник рос.-япон. та 1-ї світ. воєн. 1919–21 – на службі у польс. армії, працював хірургом шпиталю Польс. Червоного Хреста (ПЧХ) у Луцьку. Після звільнення з військ. служби – лікар міської г-зії (1922–39), практикував у повіт. шпиталі. Секр. Луцького лікар. т-ва, учасник лікар. з’їздів у Польщі та на Волині. 1930 – ред. і видавець кн. «Перший з’їзд лікарів кресових в Луцьку 30. VIII. 1928». Завдяки публікаціям В. про необхідність покращення сан. стану і мед. обслуговування у місті 1927 в Луцьку відкрився новий міський шпиталь. Автор дослідж. «Луцьк на Волині: Історико-фізіографічний опис» (Лц., 1922), де більшість фотографій, малюнків і планів міста зроблено автором. Брав участь у створенні Волин. т-ва краєзнавства та опіки над пам’ятками минулого (1927), Волин. музею (1929), Т-ва з підтримки нар. промислів (1930). Чл. Волин. т-ва приятелів наук (1935). Від вересня 1939 працював у міській поліклініці. У травні–червні 1941 родину В. вислано в Омську обл. (РФ). Працював хірургом у місц. лазареті. Від вересня 1944 – у Луцьку, від червня 1945 – у м. Сопот (Польща).

В. Ю. Дмитрук

Стаття оновлена: 2006