Войно-Ясенецький Валентин Феліксович - Енциклопедія Сучасної України
Beta-версія
Войно-Ясенецький Валентин Феліксович

ВО́ЙНО-ЯСЕНЕ́ЦЬКИЙ Валентин Феліксович (15 (27). 04. 1877, м. Керч, нині АР Крим – 11. 06. 1961, м. Алушта, нині АР Крим, похов. у Сімферополі) – лікар-хірург, церковний діяч. Батько Михайла та Валентина Войно-Ясенецьких. Д-р медицини (1916), проф. (1920). Сталін. премія (1946). Архієпископ Сімферопольський і Кримський Лука. Закін. Ун-т св. Володимира у Києві (1903). Під час рос.-япон., 1-ї та 2-ї світ. воєн – військ. лікар. Працював у клініці М. Дьяконова та Ін-ті топогр. анатомії і оператив. хірургії (Москва, 1909–10), лікарем (1910– 23); одночасно ініціював створення Туркестан. (згодом Середньоазіат.) ун-ту у Ташкенті, де від 1920 очолював каф. оператив. хірургії і топогр. анатомії. Від 1921 – диякон, просвітер, від 1923 – єпископ Туркестанський. 1923, 1930, 1937 заарешт. за сфабрикованим звинуваченням у зв’язках з контррев. оренбур. козаками та в шпигунстві на користь Великої Британії, провів в ув’язненні та засланні 11 р. У 1935– 36 – зав. відділу Ін-ту невідклад. хірургії (Ташкент); від 1946 – проф. Крим. мед. ін-ту (Сімферополь). Розробив регіонарну анестезію при операціях; запропонував методику знеболювання шляхом ін’єкції етил. спирту в стовбури ураженого трійчастого нерва і в Гассерів вузол; автор техніки зашивання міхурово-піхвових і міхурово-маткових нориць, методики операцій при защемлених грижах. 1996 каноніз. УПЦ МП, 2000 визнаний Архієрей. собором РПЦ загальноповажним святим. Його мощі перенесено до кафедрал. Свято-Троїцького собору (Сімферополь). Нагородж. діамантовим хрестом на клобук від Патріарха Всія Русі (1945). На будівлі храму Іоана Предтечі (Керч), де був хрещений В.-Я., відкрито мемор. дошку; у Тамбові та Красноярську (обидва – РФ) йому споруджено пам’ятники, у Сімферополі – пам’ятник та храм-каплицю на його честь. Автор автобіографії «Я полюбил страдание…» (Москва, 1996) та богослов. праці «Дух, душа, тело» (Москва, 1997; Сф., 2000).

Пр.: Регионарная анестезия. Москва; Петроград, 1915; Очерки гнойной хирургии. Ленинград, 1934; 1956; Москва, 1934; 2000; Поздние резекции при инфицированных ранениях больших суставов. Москва, 1944.

Літ.: Околов В. Л. В. Ф. Войно-Ясенецкий // КХ. 1971. № 7; Бабанин А. А. Святой Лука (профессор Войно-Ясенецкий) – образец добродетели в медицине и обществе // Мат. междунар. симпозиума «Человек и христианское мировоззрение». Сф., 1997; Марущак В. Святитель-хирург. Житие архиепископа Луки (Войно-Ясенецкого). Москва, 2003; Його ж. Жизнеописание святого исповедника, архиепископа Симферопольского и Крымского Луки (Войно-Ясенецкого). Сф., 2004.

А. А. Бабанін

Стаття оновлена: 2006